Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/596/14-к
Провадження № 1-кп/670/49/14
14 серпня 2014 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 червня 2014 року за № 12014240100000168 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, 25.06.2014 засудженого вироком Віньковецького районного суду за ст. 185 ч.3, 289 ч.2, 15 ч.2, 289 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
До Віньковецького районного суду Хмельницької області 30.07.2014 року надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240100000168 від 22.06.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підписаний слідчим СВ Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_6 та затверджений старшим прокурором прокуратури Віньковецького району Хмельницької області ОСОБА_3 , і угода про примирення, укладена між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Із обвинувального акту слідує, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення майнових кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, 22.06.2014 року біля 01.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_2 , помітив автомобіль марки ВАЗ 2106, із якого вирішив здійснити крадіжку особистих речей власника.
Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх не спостерігає, підійшов до автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , та скориставшись тим, що задні праві двері автомобіля не були зачиненні, проник у середину, після чого із підлокітника викрав монети жовтого кольору у кількості 70 штук номіналом по 1 грн. кожна на загальну суму 70 грн., шкіряний гаманець чорного кольору, вартість якого становить 80 грн., у якому знаходились грошові кошти в сумі 500 грн. купюрами номіналом по 100 грн., банківська зарплатна картка «Приватбанк» та банківська кредитна картка «Приватбанк», видані на ім'я ОСОБА_5 , із яких грошових коштів викрадено не було та які окремої матеріальної цінності не представляють, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 06.01.2009 на ім'я ОСОБА_5 , а також 20 сувенірних 100-доларових купюр, які знаходились у сонцезахисному козирку зі сторони водія та вартість яких становить 5 грн. за одну на загальну суму 100 грн., внаслідок чого заподіяв ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 750 грн..
Такі дії ОСОБА_4 , що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинені повторно, досудовим слідством кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Разом з обвинувальним актом на адресу суду надійшла угода про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , укладена 25 липня 2014 року.
Відповідно до угоди про примирення, потерпілий ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч. 2 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання у виді 4 років позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців. При призначенні покарання сторонами враховано, що ОСОБА_4 вироком Віньковецького районного суду 25.06.2014 року засуджений за ст. ст. 185 ч.3, 289 ч.2, 15 ч.2, 289 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, і на підставі ст.ст. 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Даний злочин він вчинив до постановлення зазначеного вироку.
Також дійшли згоди сторони на його призначення щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення від 25 липня 2014 року та призначити узгоджене сторонами покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Відповідно до вимог ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст.185 КК України, який, згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам справи, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Відповідно до ч. 1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого, які просили затвердити угоду про примирення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст.474 КПК України, обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 25 липня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12014240100000168.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КПК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік.
До призначеного покарання відповідно до вимог ст. 70 КК України приєднати покарання, винесене вироком Віньковецького районного суду 25.06.2014 року, та шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КПК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1