Ухвала від 08.08.2014 по справі 750/2762/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

08 серпня 2014 року м. Київ К/800/43379/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Весельська Т.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислюється розмір пенсії, суми щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, з 28 грудня 2013 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено - постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позову.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції, з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ф. Весельська

Попередній документ
40140553
Наступний документ
40140555
Інформація про рішення:
№ рішення: 40140554
№ справи: 750/2762/14
Дата рішення: 08.08.2014
Дата публікації: 15.08.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.07.2014)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 17.03.2014
Предмет позову: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії