13 серпня 2014 року м. Київ К/800/44139/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про перерахунок пенсії,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівцях та зобов'язано його донарахувати і виплатити відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 18 квітня 2011 року по день втрати права на таку допомогу, з урахуванням виплачених сум; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 18 квітня 2011 року по день втрати права на таку допомогу, з урахуванням раніше здійснених виплат; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях здійснити нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж роботи (31 рік) відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 18 квітня 2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Судами встановлено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни і має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 відновлено дію статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла до внесення до неї змін Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з положеннями якої особам, віднесеним до другої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, суди дійшли висновку, що особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків і 15 років - для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, посилаючись на вимоги постанов Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та від 28 травня 2008 року № 530, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про перерахунок пенсії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак