Ухвала від 13.08.2014 по справі 757/4110/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

13 серпня 2014 року м. Київ К/800/44089/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

встановив:

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 26 травня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції, а позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо не поновлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 19 серпня 2013 року.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання, про що вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, яке є безумовною підставою для поновлення та виплати пенсії позивачу як особі, яка проживає за межами України.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, посилаючись на статтю 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак

Попередній документ
40140506
Наступний документ
40140510
Інформація про рішення:
№ рішення: 40140509
№ справи: 757/4110/14-а
Дата рішення: 13.08.2014
Дата публікації: 15.08.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: