Справа № 466/3944/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/489/14 Доповідач: ОСОБА_2
14 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верховина Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2014 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Личаківської виправної колонії №30 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'якою засудженому ОСОБА_6 вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.03.2012 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 75, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким у виді громадських робіт. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на незаконність ухвали районного суду, який не взяв до уваги ряд обставин та фактів, даних про його особу, що мали значення для прийняття об'єктивного та неупередженого рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Так, відповідно до положень ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. При цьому, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Як вбачається з матеріалів подання, злочин, за який був засуджений ОСОБА_6 , відноситься до злочину середньої тяжкості, на момент розгляду подання він відбув 1/2 строку покарання, за час відбування покарання засуджений ОСОБА_6 притягався до дисциплінарної відповідальності, котра на момент подачі подання є погашеною, 4 рази заохочувався адміністрацією установи. Крім того, ОСОБА_6 з метою здобуття професії у 2013 році закінчив навчання у Личаківському навчальному центрі №30 м. Львова, здобувши кваліфікацію апаратника борошномельного виробництва, а також працевлаштований на виробництві установи в дільниці виробництва борошна.
Проте, з характеристики на засудженого ОСОБА_6 , затвердженої 23.05.2014 року начальником Личаківської ВК №30, вбачається, що останній раніше судимий: вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2002 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим терміном 3 роки; вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 19.05.2003 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, 01.10.2004 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання з невідбутою частиною покарання на строк 1 місяць 20 днів; вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.11.2006 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільнений 21.08.2007 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; вироком Тисменицького міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.08.2010 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з іспитовим терміном 1 рік.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, а також те, що засуджений вчинив новий злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано прийшов до висновку що засуджений не став на шлях виправлення та відповідно про неможливість заміни невідбутої частини покарання більш м'якою засудженому ОСОБА_6 і постановив своє рішення з дотриманням вимог закону. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого колегія суддів не вбачає та вважає за доцільне залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 відмовити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні подання Личаківської виправної колонії №30 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'якою засудженому ОСОБА_6 , залишити без змін.
На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4