Іменем України
31 липня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючого - Власова С.О.,
суддів - Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю.,
при секретарі - Саварини Т.І.,
за участю: представника позивача-ОСОБА_5,
представника відповідача -Гринихи Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», від імені якого діє Шуліка Аліна Володимирівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим, -
У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що 14.02.2008 року між ЗАТ «ПриватБанк»-з однієї сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_3-з іншої, був укладений договір поруки №MKL6G50000003400, яким забезпечувалося виконання зобов»язань ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року. Після укладення договору поруки, банком неодноразово вносилися зміни до Договору про іпотечний кредит. Так, із змісту Додаткової угоди від 08.08.2008 року вбачається, що боржнику збільшено зобов»язання з 126881,25 грн. до 127775,23 грн. За вказаних обставин, посилаючись на ч.1 ст.559 ЦК України, просила визнати припиненою поруку за договором поруки №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.05.2014 року позов задоволено.
Визнано припиненим договір поруки №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись із рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Шуліка А.В. подало апеляційну скаргу, згідно якої вважає рішення незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та висновки суду не відповідають обставинам справи. Оскільки, відповідачем як поручителем при підписанні договору поруки було надано згоду на зміну в подальшому умов договору. За таких обставин, апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.
Представник позивача у судовому засіданні просив відхилити доводи апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін, при цьому посилався на аналогічні обставини, що були викладені в позові.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний кредит №MKL6G50000003400 (а.с.6-9).
В забезпечення виконання зобов»язань, 14.02.2008 року було укладено договір поруки №MKL6G50000003400, згідно якого ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_4 за виконання умов кредитного договору (а.с.21-22).
Згідно ст.553 ч.1 ЦК України: за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним грошового обов»язку.
08.08.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року, згідно п. 8.1 якої сума наданого строкового кредиту складає 127 775,23 грн. на відміну від суми обумовленої в договорі про іпотечний кредит в розмірі 126 881,25 грн. (а.с.10-12).
Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на ч.1 ст.559 ЦК України та той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про згоду поручителя на зміну загального розміру заборгованості позичальника.
З таким висновком суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки такий не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №5 «Про судову практику застосування законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин», припинення договору поруки пов»язується зі зміною забезпеченого зобов»язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов»язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов»язання.
Згідно п.1 Розділу 1 Договору поруки №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року, підписаного позивачем по справі, визначено, що поручитель зобов»язується відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Боржником усіх його зобов»зянь за договором про іпотечний кредит №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року та Додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.
Таким чином, ОСОБА_3 , підписуючи договір поруки, надала свою згоду на зміну основного зобов»язання в майбутньому без додаткової на те її згоди, а від-так, обставини на які позивач посилалася як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження, що тягне за собою відмову в задоволенні позову.
Згідно п.3 ч.2 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.3 і 4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», від імені якого діє Шуліка Аліна Володимирівна -задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 травня 2014 року -скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки №MKL6G50000003400 від 14.02.2008 року припиненим -відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді: