Справа №484/651/14-к 14.08.2014 14.08.2014 14.08.2014
14 серпня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160110002532 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
за участю учасників судового провадження.
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_8
Провадження № 11-кп/784/405/14 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.304 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
КК України
Обвинувачений в апеляційній скарзі просить змінити оскаржуваний вирок, призначивши йому більш м'яке покарання, та застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, та призначено покарання: за ч. 1 ст. 304 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.11.2013р. і остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Тим самим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_6 зобов'язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
На обґрунтування своїх вимог обвинувачений ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що в нього на утриманні тяжкохвора мати, яка потребує його допомоги. Також вважає, що суд 1-ої інстанції необґрунтовано не застосував до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Судом 1-ої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив. Достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 , 1996 року народження, є неповнолітнім, шляхом надання останньому обіцянок про грошову винагороду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, втягнув у злочинну діяльність та разом з ним вчинив корисливі злочини.
03.08.2013р. в нічний час ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла у вікні нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проникли всередину боксу, звідки таємно викрали майно ОСОБА_10 на загальну суму 9600 грн. З викраденим зникли. В подальшому викрадене майно реалізували, гроші витратили на особисті потреби.
03.10.2013р. в денний час ОСОБА_5 , перебуваючи на території будинку, який винаймав по АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав майно ОСОБА_11 на загальну суму 525 грн. Наступного дня, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_11 , на загальну суму 325 грн. В подальшому ОСОБА_12 викрадене реалізував, гроші витратив на особисті потреби, спричинивши потерпілій ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 850 грн.
В середині жовтня 2013р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку зайшли в приміщення дачного будинку, розташованого за адресою: дачний АДРЕСА_4 , і повторно таємно викрали майно ОСОБА_14 на загальну суму 900 грн. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадене реалізували, гроші витратили на особисті потреби.
Приблизно 15.10.2013р. близько 23.00 год., проникнувши до двору будинку АДРЕСА_5 , належного ОСОБА_15 , ОСОБА_5 витягнув шибку з вікна літньої кухні та наказав ОСОБА_6 проникнути туди та викрасти газовий балон. Діючи повторно, за попередньою змовою, ОСОБА_6 до приміщення літньої кухні, звідки викрав газовий балон вартістю 150 грн., передавши його через вікно ОСОБА_5 , а останній розпорядився викраденим на свій розсуд.
16.10.2013р. близько 23.00 год., діючи повторно, ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник по черзі до чотирьох колодязів кабельної каналізації, розташованих біля будинку АДРЕСА_6 , звідки таємно викрав кабель, прокладений в ґрунті, спричинивши МФ ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 5141,88 грн. В подальшому викрадений кабель ОСОБА_5 реалізував, отримані гроші використав на особисті потреби.
19.10.2013р. близько 23.00 год., діючи повторно, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник по черзі до трьох колодязів кабельної каналізації, розташованих біля будинку АДРЕСА_6 , звідки вони з ОСОБА_6 таємно викрали кабель, спричинивши МФ ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 2790,02 грн. В подальшому викрадений кабель ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реалізували, отримані гроші використали на особисті потреби.
21.10.2013р. близько 23.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приїхавши до дачного кооперативу «Ентузіаст» в мікрор-ні Богопіль м. Первомайськ, відірвавши шматок руберойду, через вікно проникли до нежитлового будинку дачі №40, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_16 на загальну суму 276 грн.. Продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи на території вказаного дачного кооперативу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проникли до дачного будинку АДРЕСА_7 , звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_17 на загальну суму 190 грн.
27.10.2013р. близько 01.30 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , маючи спільний умисел на повторне таємне заволодіння кабелем зв'язку, приїхали до будинку АДРЕСА_8 . Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу проник по черзі до трьох колодязів кабельної каналізації, розташованих біля будинку АДРЕСА_8 , звідки вони з ОСОБА_6 таємно викрали кабель, спричинивши МФ ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 3501,04 грн. В подальшому викрадений кабель ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реалізували, отримані гроші використали на особисті потреби.
28.10.2013р. близько 23.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили повторно таємно заволодіти кабелем зв'язку поблизу будинку АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 . Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таємно викрали кабель, спричинивши МФ ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток на загальну суму 369 грн. В подальшому викрадений кабель ОСОБА_5 та ОСОБА_6 реалізували, отримані гроші використали на особисті потреби.
29.10.2013р. близько 20.20 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проникнувши до підвального приміщення Кінецьпільської ЗОШ, розташованої за адресою: м. Кінецьпіль, Первомайського району, вул. Шкільна, 4, викрали майно ОСОБА_18 на загальну суму 1800 грн. В подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим на власний розсуд.
В кінці жовтня 2013р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшли в підсобне приміщення домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , над яким розташований гараж. Проникнувши до гаражу через отвір в плитах перекриття підсобного приміщення, обвинувачені викрали майно потерпілої ОСОБА_11 вартістю 450 грн. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадене реалізували, гроші витратили на особисті потреби.
30.10.2013р. близько 21.30 год., перебуваючи на території Первомайської центральної районної лікарні по вул. Луначарського, 28 в м. Первомайськ, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 повторно таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_19 вартістю 450 грн. та майно Первомайської ЦРЛ вартістю 905 грн. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадене реалізували, гроші витратили на особисті потреби.
В перших числах листопада 2013 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи на території авто-гаражного кооперативу «Молочник» по вул. маршала Рибалка в м. Первомайськ, проникли до гаражу ОСОБА_20 , звідки таємно викрали майно останнього на загальну суму 1600 грн. В подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 судом 1-ої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення; за ч. 1 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд 1-ої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, характеризується за місцем проживання позитивно. Також суд 1-ої інстанції врахував як обставини, пом'якшуючі покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та як обставину, обтяжуючу покарання, рецидив злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України, що апелянт не оспорює.
Що стосується покарання, то при призначені покарання обвинуваченому за кожний окремий злочин суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд встановив, що ОСОБА_5 вчинив значну кількість умисних кримінальних правопорушень, в тому числі з корисливих мотивів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким. Як пом'якшуючі покарання обставини, суд визнав щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. Також судом враховано рецидив злочину, як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово раніше судимий, зокрема за вчинення корисливих злочинів, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з матір'ю, 1959 року народження.
Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на наявність у його матері тяжкої хвороби, а також на те, що він є її опікуном, є безпідставними, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості на підтвердження таких обставин.
Виходячи з положень ч.1 та ч.4 ст. 70 КК України, суд 1-ої інстанції правильно визначив обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Переглядаючи оскаржуваний вирок відповідно до вимог ст.. 404 КПК України в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом 1-ої інстанції призначено обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення покарання обвинуваченому, як він того просить, не вбачає.
Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році», то обвинувачений ОСОБА_5 не підпадає не під одну з категорій осіб, що можуть бути звільнені від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році». ЗУ«Про амністію у 2014 році» передбачено вичерпний перелік підстав застосування вказаного закону, що означає виключення можливості застосування амністії до будь-якої особи, яка не підпадає під цей перелік. З огляду на вказане, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня отримання ним копії судового рішення.
Головуюча
Судді