05 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1976/14
Категорія: 10.4.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління служби безпеки України в Одеській області, третя особа : ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачі звернулися до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до управління служби безпеки України в Одеській області, третя особа: ОСОБА_5, в якому просять: - визнати дії Управління служби безпеки України в Одеській області, спрямовані на виселення позивачів із службової квартири АДРЕСА_1 протиправними; - визнати бездіяльність Управління служби безпеки України в Одеській області при вирішені питання про надання позивачам (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття з даного житла - квартири АДРЕСА_1 - статусу службового протиправною; - захистити права позивачів, як осіб, яка не може бути виселеними із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши УСБУ в Одеській області утриматися від вчинення дій, спрямованих на виселення ОСОБА_2 та її в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 в із службової квартири АДРЕСА_1 - захистити права позивачів, як осіб, яка не може бути виселеним із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, зобов'язавши Управління служби безпеки України в Одеській області негайно вирішити питання про надання позивачу (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття з даного житла - квартири АДРЕСА_1 - статусу службового.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що висновки постанови суду першої інстанції помилкові та такі, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2003 р. Рішенням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №1858 до числа службових жилих - приміщень Управління СБ України в Одеській області була включена двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Вказана службова квартира була надана співробітнику Управління ОСОБА_5 зі складом сім'ї 4 особи (ОСОБА_5, дружина - ОСОБА_2, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2).
15.06.2004 року на підставі ордеру № 0908, виданого згідно вимог ст. 122 ЖК України, ОСОБА_5, як працівник Управління служби безпеки України в Одеській області, вселився у службову квартиру разом із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3
Заочним рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2013 р. розірваний шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Вказане рішення набрало законної сили 07.11.2013 року (ухвала апеляційного суду Одеської області).
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Приписами ч. 1 ст. 121, ст. 123 ЖК України, порядок надання службових жилих приміщень та користування ними встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Користування службовими жилими приміщеннями здійснюється відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081.
Водночас порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у СБ України після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей), регулюється Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, яка затверджена наказом Служби Безпеки України від 06.11.2007 року № 792 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до п. 1.2 цієї Інструкції, державні службовці, службовці та працівники, які проходять службу (працюють) у СБ України, забезпечуються житловими приміщеннями відповідно до вимог чинного законодавства.
Співробітники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями (п. 5.1 Інструкції).
Виселення зі службових житлових приміщень здійснюється у порядку та на підставах, визначених законодавством України.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що питання виселення розглядається у іншому судовому порядку, однак відповідачем не вчинялись дії по виселенню позивачів, а саме: з позовом до суду відповідач не звертався. Тоді, як виселення можливе лише за рішенням суду.
Пунктом 24 Постанови Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відмова в задоволенні позовної вимоги щодо протиправності дій відповідача по виселенню позивачів є правомірною.
Також, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 10.02.2014 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до начальника УСБ України в Одеській області, в якій просить зняти з квартири статус службової, при цьому, зазначаючи, що виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов'язком.
Вказана заява була розглянута та надано відповідь від 07.03.2014 року № 65/25/Р-1/389, в якій зазначено, що рішення про виключення квартири з числа службових житлових приміщень приймає начальник Управління на підставі пропозицій житлово - побутової комісії та за погодженням з підрозділами господарського забезпечення СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України (п. 5.14 Інструкції).
Також, зазначається, що рішення житлово - побутової комісії Управління від 04.02.2014 року (протокол № 1) на підставі рапорту ОСОБА_5, були внесені зміни до справи квартирного обліку останнього, у звязку із чим позивачка та її діти не перебувають на квартирному обліку в Управлінні.
Також зазначили, що ОСОБА_4 є співробітником УСБУ, та має право звернутися до ЖПК Управління для вирішення питання про постановку його на квартирний облік за місцем служби.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки чинним законодавством не передбачені підстави за наявності яких відповідач мав би обов'язок зняти статус службового із житла.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління служби безпеки України в Одеській області, третя особа : ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.