Головуючий у 1 інстанції - Назарцева В.О.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
13 серпня 2014 року справа №254/2095/14-а
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Білак С.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Будьоннінського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2014 року у справі № 254/2095/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
26 березня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому законом, прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; відновити порушені права позивача шляхом зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 02 вересня 2013 року до дати винесення судового рішення по справі, на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням», та ст.15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично виплачених сум, за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 2-4).
Постановою Будьоннінського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 24-26).
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 33-34).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Законом України Про Державний бюджет на 2011, 2012, 2013 рік , не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811-ХІІ, тому застосовувати зазначену Постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240-ІІІ, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, апелян вважає, що відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,00 грн., та вимагаючи надання документів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Тому, апелянт наголошує на тому, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є помилковими.
Апелянт в судове засідання не прибув, в апеляційній скарзі просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до вимог ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, згідно свідоцтва про народження є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 серпня 2013 року та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130,00 грн., виплату якої здійснює Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, що підтверджується матеріалами справи.
25 лютого 2014 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила провести перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. (а.с. 9).
Листом Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 03 березня 2014 року №01-15/770 надано відповідь позивачу, з якої вбачається, що ОСОБА_2 запропоновано надати до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради необхідні документи для проведення перерахунку у відповідності до Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, а саме: заяву по встановленій формі, затвердженої Мінпраці та соціальної політики України, довідку про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан всіх членів сім'ї (а.с.12). Не погодившись з вказаною відповіддю, позивач була змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
З цього приводу судова колегія звертає увагу на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позивач у своїй позовній заяві просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Будьоннівському районі м. Донецька щодо відмови в перерахунку та виплаті державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, починаючи з 02 вересня 2013 року до дати постановлення рішення судом, на дитину ОСОБА_4, 18 червня 2013 року, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, встановленого законом для дитини його віку.
Разом із цим із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 03 березня 2014 року №01-15/770 не вбачається, що позивачу відмовлено було у перерахунку соціальної допомоги по догляду за дитиною, а запропоновано було тільки надати відповідні документи.
За ст.15 Закону України № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, а, відповідно до ст.43 Закону України № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно п.п. 17-24 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2001 року № 1751, для проведення перерахунку даного виду соціальної допомоги, заявник надає у встановленому порядку: заяву по формі, затвердженої Мінпраці та соціальної політики України, довідку про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім'ї). На даний час вказана постанова є діючою та обов'язкова для виконання органами Управління праці та соціального захисту населення.
Судова колегія звертає увагу, що з листа Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 03 березня 2014 року за № 01-15/770 (а.с.12), який було надіслано на адресу позивача, вбачається що відповідач не відмовив позивачу у задоволенні її заяви про перерахування допомоги по догляду за дитиною, а запропонував надати для цього необхідні документи для проведення перерахунку у відповідності до Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, а саме: заяву по встановленій формі, затвердженої Мінпраці та соціальної політики України, довідку про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан всіх членів сім'ї.
Крім того, судова колегія наголошує на тому, що апелянтом не було наведено в апеляційній скарзі обґрунтувань щодо ненадання відповідачу вказаних необхідних додаткових документів для проведення перерахунку у відповідності до Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки дії Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо надання відповіді не є неправомірними, тому що засновані на вимогах Закону та постанови КМУ № 1751.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Будьоннінського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2014 року у справі № 254/2095/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Будьоннінського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2014 року у справі № 254/2095/14-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів І.А. Васильєва
С.В. Білак
М.Г. Сухарьок