04 серпня 2014 р. Справа № 133696/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Кузьмича С.М., Ліщинського А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011 року у справі № 2а-9472/11/0308 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання перерахувати щомісячні виплати по догляду за дитиною.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячної виплати на дитину, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, у відповідності з пунктом 10 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, за період з 23.03.2011 року по 22.09.2011 року включно; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації у Волинській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної допомоги по догляду за дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею трирічного віку, у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.03.2011 року по 22.09.2011 року включно з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Сторони, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи,явки представників в судове засідання не забезпечили, а тому спір вирішено відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 віднесена до ІІІ категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, і являється матір'ю дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, якій надано статус дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 16.09.2011 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці із заявою про перерахунок призначеної їй допомоги по догляду за дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею трирічного віку у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Із листа Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації № Х-240/1-227/2-234 від 22.09.2011 року вбачається, що відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку спірних соціальних виплат посилаючись на п.22. Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, згідно якого така допомога виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема в п.10 ч.1 статті 30 Закону, яка була викладена в новій редакції, згідно з якою вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зокрема, у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.05.2008 року.
З огляду на викладене, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм п. 10 ч.1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції станом на 09.07.2007 року.
За таких обставин, виплата спірних соціальних нарахувань повинна здійснюватися в порядку, встановленому пунктом 10 частини 1 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у 2011 році ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна виплата на дитину, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи у одинарному розмірі, що передбачений законодавством.
Крім цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати їй спірних соціальних виплат за період з 23.03.2011 року по 22.09.2011 року, в межах строку позовної давності, та необґрунтованості вимоги позивача про зобов'язання відповідача проводити виплату спірних соціальних виплат в майбутньому, а відтак судом першої інстанції вірно частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011 року у справі № 2а-9472/11/0308- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді С.М.Кузьмич
А.М.Ліщинський