73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 серпня 2014 р. Справа № 923/1124/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Херсон,
про зобов'язання укласти додаткову угоду.
За участю представників сторін:
від позивача - представник Берьозка Ю.В., довіреність № 07/2605-14 від 27.12.2013р.
від відповідача - не прибув.
від третьої особи - представник ОСОБА_4, довіреність від 23.07.2014р.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) укласти з ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" додаткову угоду до договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005р. про розірвання договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення пп.1.2., 3.1.-3.3., 5.4. Правил користування електричною енергією, положення ст.ст. 629, 651, 652 ЦК України та положення ст.ст. 180, 188 ГК України.
Представник третьої особи у судовому засіданні 11.08.2014р. надав витяг з ЄДРЮО та ФОП, з якого слідує, що станом на 11.08.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2. Даний документ суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи. Ухвала суду від 01.08.2014р. (а.с. 1) була надіслана відповідачу за адресою - АДРЕСА_2, яка відповідно є його місцем проживання та зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.08.2014 року.
Суд вважає, що відповідач ухвалою суду від 01.08.2014р. був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання 11.08.2014р., про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника ухвал суду від 01.08.2014р., який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу".
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1124/14, не є підставою для відкладення її розгляду.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що 11 жовтня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник), правонаступником якого є позивач та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3670 (надалі - договір № 3670).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 28.05.2014р. ОСОБА_2 звернулась до ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" із заявою про укладення договору постачання електроенергії стосовно об'єкту "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3. Зокрема, ОСОБА_2 надано копію договору купівлі-продажу від 08.04.2014р. (надалі - договір купівлі-продажу). Відповідно до змісту цього договору купівлі-продажу ПАТ КБ "Приватбанк", як продавець належного ОСОБА_1 майна, продав, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 придбали об'єкт нерухомості - комплекс, розташований за адресою АДРЕСА_3. Факт державної реєстрації права власності покупців на вказаний об'єкт підтверджується копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.04.2014. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як співвласниками надано згоду на укладення договору постачання електроенергії відносно вказаного об'єкту з ОСОБА_2
Позивач зазначає, що ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" підготувало та підписало зі свого боку проект додаткової угоди про розірвання договору №3670 та надіслало його разом із супровідним листом до ФОП ОСОБА_1 Проте, поштове відправлення з проектом додаткової угоди повернулося до позивача з відміткою підприємства поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання". ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" не має права укласти договір постачання електроенергії на об'єкт "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3 із ОСОБА_2, враховуючи, що відносно цього об'єкта є чинним договір №3760.
Дані обставини, стали підставою для звернення ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" з позовом до суду з вимогою зобов'язати ФОП ОСОБА_1 укласти з ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" додаткову угоду до договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005 про розірвання договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005р.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із п. 1.2. Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 № 28 (надалі- ПКЕЕ), об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.
Відповідно до додатку №5 договору №3670 "Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" об'єктом електропостачання за договором є "Зерноочисний комплекс", за адресою АДРЕСА_3.
Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт, щодо якого укладено договір №3670 з ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2
Таким чином, відповідач втратив право власності на зазначений об'єкт.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Враховуючи особливості договорів про постачання електроенергії, досягнення сторонами згоди щодо об'єкту, який буде постачатись електроенергією, є істотною умовою договору. Відтак, у випадку не визначення та не досягнення згоди щодо об'єкту електропостачання договір є таким, що не укладений. Виходячи з визначення поняття "об'єкт", наданого п.1.2. ПКЕЕ, така згода не може бути досягнута, якщо об'єкт не належить споживачу на праві власності або користування.
Документи для укладання відповідної додаткової угоди подані ОСОБА_2 відповідно до переліку, зазначеному у п. 5.4. ПКЕЕ.
Відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;
Враховуючи надані документи, п.1.2., п.5.4. ПКЕЕ у позивача є підстави укласти договір про постачання електричної енергії з новим співвласником - ОСОБА_2 Остання, як новий власник, з метою забезпечення своїх господарських потреб має право на постачання електроенергії.
Матеріали справи свідчать, що позивач підготував та підписав зі свого боку проект додаткової угоди про розірвання договору №3670 та надіслав його разом із супровідним листом на адресу ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_2
Проте, поштове відправлення з проектом додаткової угоди повернулося до позивача з відміткою підприємства поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання".
Отже, позивач не має права укласти договір постачання електроенергії на об'єкт "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3, із ОСОБА_2, враховуючи, що відносно цього об'єкта є чинним договір №3760.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна суб'єкта права власності щодо об'єкту "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3, є зміною істотних обставин, якими керувались сторони при укладенні договору.
Зокрема, якби ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було відомо, що право власності ОСОБА_1 на об'єкт у визначений час припиниться, то договір постачання було б укладено зі строком, що не можна подовжити далі за цю дату. Тобто, договір укладався би на інших умовах. Зазначене випливає з вищевикладених вимог ПКЕЕ, згідно із якими договір укладається виключно з власниками або користувачами об'єктів.
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягай згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Суд вважає, що у даному випадку одночасно наявні всі обставини, що дають підстави для зміни договору відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:
- у момент укладення договору №3670 з ОСОБА_1 відносно об'єкта "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3, позивач не міг знати, чи припиниться у майбутньому право власності відповідача на зазначений об'єкт і, якщо так, то коли це станеться;
- зміна права власності вказаним об'єктом зумовлена причинами, які ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" не може усунути при всій турботливості та обачності, які від нього вимагаються. Адже, таке право та його реалізація належать іншим особам і ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" не відповідає за юридичні наслідки, пов'язані з відчуженням права власності/користування об'єктом;
- з огляду на те, що перехід права власності на об'єкт не тягне за собою припинення дії договору постачання електричної енергії, сам факт переходу права власності до іншої особи, відсутність закріпленого законом автоматичного переходу до нового власника приміщень обов'язку зі здійснення проведення оплати за спожиту електричну енергію, збереження цілісності електричних приладів та пломб у відповідності до вимог п.п. 3.1-3.3 ПКЕЕ - порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач.
Відповідно до ч.2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно із ч. 3 цієї ж статті сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягни згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в порядку ст. 188 ГК України ініціювало укладення додаткової угоди про розірвання договору №3670, однак ФОП ОСОБА_1 не отримав поштове відправлення з проектом додаткової угоди. Таким чином, згоди щодо розірвання договору №3670 між сторонами не досягнуто, що надає право ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернутися до суду з позовом про зобов'язання укласти додаткову угоду про його розірвання.
Відповідно до умов п. 2.5. договору №3670 у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей же самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно. Крім того, відповідно до абзацу 3 п. 9.4. договору №3670 сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.
З викладеного слідує, що відповідач не повідомивши позивача про зміну власника об'єкту "Комплекс" за адресою АДРЕСА_3, та зміну місцезнаходження, порушив п.2.5, п.9.4. договору №3670. Дані дії відповідача спричинили неможливість вручення позивачем відповідачу поштового відправлення. В свою чергу, це порушує права не тільки ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", але й іншої особи - ОСОБА_2, яка у зв'язку із цим, як власник не може укласти договір постачання електроенергії.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників позивача та третьої особи про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) укласти з публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) додаткову угоду до договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005р. про розірвання договору постачання електричної енергії № 3670 від 11.10.2005р.
3. Стягнути з фізичної особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.
Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.08.2014р.
Суддя С.В. Нікітенко