ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11893/14 03.07.14
За позовом Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар";
про стягнення 14 489,86 грн.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Кондрашова А. В., представник, довіреність № 74 від 30.06.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 14 489,86 грн. основного боргу, 805,71 грн. пені, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/11893/14, розгляд справи призначено на 03.07.2014 р.
У судовому засіданні 03.07.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між ДП "Лакталіс-Україна" (постачальник) та ТОВ "МАСІС САР" (покупець) 14.07.2011 р. було укладено договір поставки № 2368/11 (надалі-договір).
Згідно із п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товари покупцю, а покупець зобов'язався прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, що оформлюється шляхом підписання сторонами накладних на поставку товару,
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що протягом строку дії договору позивачем було передано відповідачеві товар на суму 13 684,15 грн., однак відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару не виконав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
За своєю правовою природою договір № 2368/11 від 14.07.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Позивачем умови договору поставки № 2368/11 від 14.07.2011 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору поставки 2368/11 від 14.07.2011 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 684, 15 грн., що підтверджується товарними накладними які містяться у матеріалах справи.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.
З матеріалів слідує, що відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують видаткові накладні підписані уповноваженими особами двох сторін, однак відповідач не оплатив отриманий по договору товар, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 13 684,15 грн.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по договору станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги продавця про стягнення з покупця заборгованості за договором поставки в розмірі 13 684,15 грн.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 805,71 грн. пені.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 805,71 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (03040, м. Київ, просп. 40-річчя жовтня, 68, код ЄДРПОУ 37559513) на користь Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" (03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120, код ЄДРПОУ 25593656) 13 684 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп. основного боргу, 805 (вісімсот п'ять) грн. 71 коп. пені, а також судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО. В. Мандриченко
Дата складання рішення 10.07.2014 р.