Справа № 686/1570/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Палінчак О.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
07 серпня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про перерахунок пенсії , -
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про перерахунок пенсії.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 15 травня 2013 року позов задовольнив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини своєї неявки суд не повідомили .
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесений до 2 категорії.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач в 2010 році звернувся до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому було повідомлено, що підстав для призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку не має, оскільки не надано підтверджуючих документів про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутні дані про період роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості днів такої роботи на відповідних станціях.
Листом від 26 липня 2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, з 01 серпня 2012 року з посиланням на відсутність довідки Ф-122 та інших первинних документів підтверджуючих перебування в зоні відчуження.
Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем управлінню Пенсійного фонду документи підтверджують його особливий статус, а саме те, що він брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, куди був відряджений зі свого постійного місця роботи, та відповідно має право на призначення йому пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
П.п. "ґ" ст.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до довідки №136 від 24.10.2012 року, виданої ПАТ "Хмельницьке автотранспортне підприємство №16854", позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 року №1497-378 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 року №665-193, який дає право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1986 року №1173, з 29.10.1986 року по 23.11.1986 року.
ОСОБА_1 в період з 29.10.1986 року по 23 листопада 1986 року брав безпосередню участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебував в населених пунктах: Чорнобиль, Прип'ять, що підтверджується копіями довідок наявних в матеріалах даної справи.
Колегія суддів вважає, що вказаними доказами повністю підтверджується участь позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та його право на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у 1986 році, серія НОМЕР_1 , видане 05.01.1993 року Хмельницькою обласною державною адміністрацією.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
На підставі досліджених доказів колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що він перебував в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак - наявність у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в довідці за результатами вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; про пільгове оподаткування суб'єктів господарювання, що діють на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому було незаконно припинено позивачу виплату пенсії з 01.08.2012 року, оскільки необхідний пакет документів, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за №1566/11846, позивачем було подано одночасно разом із заявою про призначення пенсії. На підставі цього пенсію позивачу було призначено і проводилася її виплата до 01.08.2012 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г.
Смілянець Е. С.