12 серпня 2014 року Справа № 20/119
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги релігійної громади Української православної церкви - Київського патріархату в м. Мостиська Львівської області, м. Мостиська Львівської області (далі - релігійна громада УПЦ-КП),
на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2014
зі справи № 20/119
за заявою релігійної громади Української автокефальної православної церкви у м. Мостиська Львівської області, м. Мостиська Львівської області (далі - релігійна громада УАПЦ),
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 08.07.2010
за позовом релігійної громади УАПЦ
до: релігійної громади УПЦ-КП;
Мостиської міської ради, м. Мостиська Львівської області;
виконавчого комітету Мостиської міської ради, м. Мостиська Львівської області;
комунального підприємства "Мостиське районне бюро технічної інвентаризації", м. Мостиська Львівської області,
про визнання права власності на будівлю церкви та права постійного користування землею, визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, витягу та скасування державної реєстрації,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство по будівництву церкви "Вознесіння Господнього", м. Мостиська Львівської області,
Релігійна громада УПЦ-КП звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 01.07.2014 б/н, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 зі справи № 20/119 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви від 06.07.2013 б/н про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Скаржником також подано клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Проте на порушення наведеного припису релігійна громада УПЦ-КП подала касаційну скаргу безпосередньо до Вищого господарського суду України.
Матеріали касаційної скарги не містять даних, які підтверджували б її подання через апеляційний господарський суд, а саме: у цих матеріалах немає супровідного листа зазначеної судової інстанції, а на примірнику скарги відсутній відповідний штамп з відміткою суду, який проставляється відповідно до вимог пункту 2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28.
Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
До касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третій особі, яка бере участь у справі, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресатові, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України, оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Таку ж правову позицію викладено і в пункті 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставкою судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру є 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 218 гривень.
Водночас матеріали касаційної скарги не містять доказів, що підтверджували б сплату судового збору за подання касаційної скарги.
При цьому касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тяжким майновим становищем.
Статтею 8 Закону передбачена можливість, зокрема, відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Статтею 1118 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця.
Релігійною громадою УПЦ-КП у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Відповідно до пунктів 2, 3 і 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом: якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову; до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 2, 3 і 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Клопотання релігійної громади Української православної церкви - Київського патріархату в м. Мостиська Львівської області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 зі справи № 20/119 відхилити.
2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 зі справи № 20/119 повернути релігійній громаді Української православної церкви - Київського патріархату в м. Мостиська Львівської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя Б. Львов
Суддя В. Палій