06 серпня 2014 року Справа № 922/123/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 року
у справі за позовом1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ікар-Бізнес", 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до1. Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, 2. Харківської міської ради
прозобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним рішення
у січні 2014 року, ТОВ фірми "Ікар-Бізнес" та підприємець ОСОБА_4 звернулось до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконкому Харківської міської ради № 605 від 02.10.2013 року щодо примусового демонтажу нежитлової будівлі літ. "А-1", яка знаходить за адресою : АДРЕСА_1, скасування цього рішення в частині включення зазначеного майна до переліку самовільно розміщених об'єктів від яких звільняється територія міста, зобов'язавши відповідача виключити вказані будівлі з цього переліку, посилаючись при цьому на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм законодавства та їх прав, як власників майна.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2014 року позов задоволено частково та постановлено про визнання недійсним рішення виконкому Харківської міської ради № 605 від 02.10.2013 року в частині примусового демонтування нежитлової будівлі за зазначеною адресою, включення цього майна до переліку самовільно розміщених об'єктів від яких звільняється територія міста та зобов'язано виключити це майно з вказаного переліку. Провадження у справі в решті вимог до Виконавчого комітету Харківської міської ради припинено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Харківської міської ради, у якій вона посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачів, Харківської міської ради, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02.10.2013 року безхазяйне майно та самовільно розміщенні об'єкти торгівельного та іншого призначення підлягали демонтажу із звільненням території для громадських потреб.
До переліку об'єктів, як самовільно розміщених та від яких звільняється територія міста віднесено і павільйон очікування з вбудованими приміщеннями для торгівлі по АДРЕСА_1.
Проте, за наданими позивачами матеріалами зазначений об'єкт не можна визнати самовільно розміщений, оскільки дозвіл на його встановлення дано розпорядженням виконкому Московської районної ради народних депутатів м. Харкова № 106 від 17.02.1994 року, а за актом від 17.10.1995 року цей об'єкт прийнято в експлуатацію.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 599 від26.05.1999 року, ТОВ фірма "Ікар-Бізнес" отримало у тимчасове платне земельну ділянку, загальною площею 0,0144 га для експлуатації павільйону очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі за зазначеною вище адресою, строком до 31.05.2004 року. В подальшому сторони уклали договір оренди цієї земельної ділянки від 14.02.2005 року №7536/05 строком до 31.05.2009 року.
Останній договір укладався на виконання рішення Харківської міської ради № 154/04 від 06.10.2004 року.
За даними КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав та Державного реєстру правочинів позивачі є співвласниками нежитлової споруди по АДРЕСА_1, і це право на час розгляду спору судом не оспорюється.
З огляду на вище зазначене та те, що спірне майно за адресою : АДРЕСА_1 належить позивачам на праві приватної власності, що підтверджується належними та допустимими доказами, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про незаконність прийняття відповідачем спірного рішення № 605 від 02.10.2013 року про звільнення земельної ділянки від спірного майна та включення його до переліку самовільно розміщених об'єктів, правомірно частково задовольнили позов, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко