05 серпня 2014 року Справа № 905/4281/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,
за участю представників:
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Грищенка А.Д. (дов. від 18.12.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014
у справі № 905/4281/13 господарського суду Донецької області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
в особі Донецької обласної дирекції
до Товарної біржі "Межрегіональна Українська Біржа",
треті особи: ОСОБА_6,
арбітражний керуючий Батозський Валерій Геннадійович,
ОСОБА_8,
про визнання недійсним аукціону від 16.08.2010, проведеного ТБ
"Межрегіональна Українська Біржа", з продажу нерухомого
майна ФОП ОСОБА_8
встановив:
У червні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товарної біржі "Межрегіональна Українська Біржа", треті особи: ОСОБА_6, абітражний керуючий Батозський Валерій Геннадійович, ОСОБА_8, про визнання недійсним аукціону від 16.08.2010, проведеного ТБ "Межрегіональна Українська Біржа", з продажу нерухомого майна ФОП ОСОБА_8, а саме: приміщення на 3-му поверсі в будівлі торгівельного комплексу літ. А-3: торгівельний зал №4 площею 34,3кв.м., торгівельний зал №5 - 34,3кв.м., торгівельний зал №6 - 34,3кв.м., торгівельний зал №7 - 27,2кв.м., загальна площа яких становить 130,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого 16.08.2010р. складено протокол №1 та визнано переможцем ОСОБА_6 з ціною продажу 354842,59грн.
Вказує, що при проведенні спірного аукціону 16.08.2010 порушено вимоги ст.17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в частині запропонування ціни об'єкту продажу вище ніж початкова вартість об'єкту лише на 0,5%, а не на 10%, як встановлено законом. Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 припинено провадження у справі № 42/70Б про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 як безпідставно порушене, а тому аукціон від 16.08.2010, проведений Товарною біржню "Межрегіональна Українська Біржа" з продажу нерухомого майна ФОП ОСОБА_8, за результатми якого 16.08.2010 складено протокол № 1 та визнано переможцем ОСОБА_6, суперечить актам цивільного законодавства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2013 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.11.2013) (суддя Довгалюк В.О.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано недійсним аукціон від 16.08.2010, проведений Товарною біржею "Межрегіональна Українська Біржа" з продажу нерухомого майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 (колегія суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, М'ясищев А.М., Москальова І.В.) рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що результати проведених торгів протягом законодавчо визначених строків учасники аукціону не оскаржено, доказів істотного порушення визначених законом правил оголошення та проведення аукціону, позивачем не надано. Крім того, станом на час проведення спірних торгів від 16.08.2010 постанова у справі №42/70Б про банкрутство ФОП ОСОБА_8 набрала чинності, подальше скасування судом касаційної інстанції процесуальних рішень у вказаній справі не може свідчити про відсутність правового значення дій, вчинених на підставі вказаного рішення, та, відповідно, про недійсність спірного аукціону.
В касаційній скарзі Донецька обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції від 26.05.2014 з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції від 05.11.2013 залишити в силі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.09.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (на даний час - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", позивач у справі) (іпотекодержателем) та ОСОБА_8 (іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки № 014/11-165/084/1, за умовами якого ним забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитних договорів №014/08-2/557 від 24.10.2006, №014/11-165/042 від 20.09.2007, №014/11-165/084 від 19.09.2008.
Згідно з п.1.2 договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зокрема: приміщення на 3-му поверсі в будівлі торгівельного комплексу літ.А-3: торгівельний зал №4 площею 34,3м.кв., торгівельний зал №5-34,3кв.м., торгівельний зал №6 - 34,3м.кв., торгівельний зал №7 - 27,2м.кв., загальна площа яких становить 130,2м.кв., які належать ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі договору про поділ майна, що є спільною власністю, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_13 20 грудня 2007 року за реєстровим №5786 і зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Донецька 24.12.2007 року за реєстраційним номером: 21557976, номер запису: 2257 в книзі: 5чндк-109 згідно витягу за №17181327.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Спеціальним законом, що регулює правовідносини сторін з приводу іпотеки є Закон України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним забов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає і з підстав, передбачених ст. 12 даного закону.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Донецької області від 13.07.2009 у справі № 42/70б Фізичну особу - підприємця ОСОБА_8 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Перцова Е.Ю. Ухвалою суду від 21.01.2010, призначений новий ліквідатор боржника арбітражний керуючий Батозький В.Г. та встановлений строк ліквідаційної процедури до 21.05.2010.
Під час ліквідаційної процедури ліквідатором Батозьким В.Г. нерухоме майно банкрута, (що є предметом іпотеки за договором від 19.09.2008, укладеним між Банком та Банкрутом), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлового приміщення вбудованого у 3-й поверх триповерхового торгово-побутового центру площею 130,20м.кв., було включено до ліквідаційної маси та здійснено його примусову реалізацію на аукціоні, проведеному 16.08.2010 Товарною Біржею "Межрегіональна Українська Біржа", про що складено протокол №1 від 16.08.2010. Переможцем зазначеного аукціону було визнано ОСОБА_6 з ціною пропозиції 354842,59грн. За наслідками проведеного аукціону 26.08.2010 між ОСОБА_8 в особі арбітражного керуючого Батозського Валерія Геннадійовича та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного майна.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2011 по справі №42/70б затверджено звіт ліквідатора ФОП ОСОБА_8, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_8 та припинено провадження по справі про банкрутство. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2011 зазначену ухвалу було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України 29.06.2011 ухвалу господарського суду Донецької області від 10.02.2011 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2011 по справі №42/70б скасовано, припинено провадження у справі №42/70б про банкрутство ФОП ОСОБА_8 як безпідставно порушене, оскільки доказів безспірності вимог кредиторів матеріали справи не містять.
Встановлення Вищим господарським судом України відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство має своїм наслідками і висновки про неправомірність інших механізмів процедур у справі про банкрутство, зокрема ліквідаційної процедури, складовою частиною якої є проведення аукціону з реалізації майна боржника.
Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній праві, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута, оскільки його проведення відбулося в межах безпідставно порушеної справи про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції вищенаведеного не врахував, а тому постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 підлягає скасуванню.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013 у даній справі прийняте судом у відповідності до фактичних обставин, вимог процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2014 по справі № 905/4281/13 скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013 по справі № 905/4281/13 залишити в силі.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Катеринчук Л.Й.
Куровський С.В.