Іменем України
08 серпня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Куштана Б.П., Боднар О.В., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 11 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Хустської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок, -
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_4.
За життя брату рішенням виконкому Хустської міської ради № 83 від 06.03.1980 року було виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва площею 425 кв.м. та надано право на будівництво двоповерхового спареного будинку для двох сімей по АДРЕСА_1.
Вказував, що між ним та братом існувала домовленість про спільне будівництво двоповерхового будинку, в якому могли б проживати дві сім'ї.
У 1982 році позивач збудував приміщення для схову будівельних матеріалів.
Після смерті брата позивач вступив в управління земельною ділянкою, а в подальшому перебудував указане приміщення під житловий будинок.
Зазначав, що згідно довідки Хустського ДПТІ від 13.12.2011 року домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, рахується за ним.
Також між ним та суміжними землекористувачами погоджено межі земельної ділянки, що стверджується відповідним актом від 06.12.2013 року.
Посилаючись на дані обставини, просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 425 кв.м. для обслуговування цього житлового будинку.
Рішенням Хустського районного суду від 11 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_4.
За життя брату рішенням виконкому Хустської міської ради № 83 від 06.03.1980 року було виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва площею 425 кв.м. та надано право на будівництво двоповерхового спареного будинку для двох сімей по АДРЕСА_1.
Також встановлено, а позивачем визнано ту обставину, що у покійного ОСОБА_4 є рідна донька.
Колегією суддів також встановлено, що згідно характеристики будинку АДРЕСА_1 роком його побудови зазначено 1985 рік.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР (у редакції чинній на момент смерті ОСОБА_4) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Статтею 530 ЦК УРСР передбачено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порушення цих норм процесуального права позивач не довів належними та допустимими доказами тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог. Зокрема, позивач не надав суду належних і допустимих доказів закликання його до спадкування, вступу в управління або володіння спадковим майном.
Також позивач не надав доказів, чи є в нього право на здійснення будівництва на спірній земельній ділянці,чи є будівництво завершеним, чи здійснювалося воно саме ним.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: