Справа №359/7463/14-к
Провадження№1-в/359/884/2014
28 липня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції з Бориспільською виправною колонією №119 клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Вишгорода, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм ДП «Укрводшлях», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2005 року та 2011 років народження, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
засудженого 24.12.2013 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
встановив:
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 та ч.З ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
04.06.2014 року засудженим ОСОБА_5 подано до Бориспільської Виправної колонії №119 клопотання клопотанням про застосування до нього Закону України «Про Амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року №1185-УІІ», яке працівниками колонії направлено 23.07.2014 року через поштове відділення для розгляду та прийняття рішення, відповідно до вимог закону.
В судовому засіданні засуджений своє клопотання підтримав та просив його
задовольнити.
Прокурор та представник колонії клопотання підтримали частково та зазначили, що вважають за можливе застосувати до засудженого ст.6 Закону України „Про амністію у 2014 році".
Заслухавши пояснення засудженого, думки представника колонії та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи відносно ОСОБА_5 , письмову заяву засудженого про згоду на застосування Закону України „Про амністію у 2014 році", приходить до висновку про необхідність клопотання задовольнити частково з наступних підстав.
Для прийняття рішення суду достатньо матеріалів, що надійшли разом з клопотанням, оскільки прийняти відповідне рішення можливо і з урахуванням наявних матеріалів.
За правилами визначеними в п. «а» та п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» застосування цього Закону здійснюється, зокрема, щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її представника чи законного представника. У разі якщо до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.
За правилами ст. 12 цього Закону особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 та ч.З ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Як вбачається із матеріалів особової справи ОСОБА_5 раніше був засуджений 07.02.2006 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, але в силу ст. 89 КК України вважаться таким, що не має судимості.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, згідно з п. «в» ст.1 якого передбачено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Крім того відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №233-757/0/4-14 від 26 травня 2014 року "Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін", підстави, які слугують звільненню особи від відбування покарання, визначено у статтях 1-5 ЗУ «Про амністію у 2014 році». Зокрема означені статті містять імперативну вимогу щодо звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі (будь-якого основного та додаткового покарання за винятком випадку, передбаченого ст. 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році») засуджених за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості (незалежно від форми вини), а також за вчинення тяжкого злочину з необережності осіб, категорії яких визначені пунктами «а» - «є» ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_5 вчинив умисний злочин, який згідно ст.12 КК України є тяжким, оскільки санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, має на утриманні двох малолітніх дітей 2005 року народження та 2011 року народження, не позбавлений батьківських прав. Відомостей щодо наявності батька інваліда в поданих матеріалах немає, і це також не впливає на прийняте судом рішення щодо відсутності підстав для застосування саме ст. 1 Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 не підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, оскільки останній засуджений за тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", оскільки відбута частина строку покарання складає 6 місяців 27 днів, що підтверджується матеріалами особової справи і довідкою Т. в. о. начальника БВК №119.
Статтею 6 Закону України «Про амністію» від 08 квітня 2014 року, передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1 -5 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, оскільки санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що дає можливість застосування ст. 6 Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року. Раніше до кримінальної відповідальності притягувався і до нього не застосовувалась амністія.
Крім того відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №233-757/0/4-14 від 26 травня 2014 року "Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін", дія ст. 6 ЗУ "Про амністію у 2014 році" розповсюджується на засуджених за вчинення злочинів будь-якої тяжкості, в тому числі й тяжких та особливо тяжких, незалежно від строку відбутого ними покарання, за умови, що ці особи не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону (за винятком обмежень, визначених у ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» та у ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні»).
Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про амністію у 2014 році" особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом.
На день набуття ЗУ "Про амністію у 2014 році" законної сили, а саме 19.04.2014 року невідбута частина строку покарання засудженого ОСОБА_5 складає 3 роки 11 місяців 3 дні, що підтверджується матеріалами особової справи.
Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженому ОСОБА_5 , яке призначене вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2013 року встановивши строк відбування покарання з 19.04.2014 року 1 рік 11 місяців 18 днів.
Підстав для незастосування амністії відносно ОСОБА_5 у суду не має.
Зважаючи на вищевикладені обставини, керуючись Законом України „Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року №1185-УІІ суд, -
ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати амністію відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Вишгорода.
На підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» скоротити наполовину невідбуту частини покарання 3 роки 11 місяців 3 дні засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області м. Вишгорода. призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 24.12.2013 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1