Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" серпня 2014 р. Справа № 911/2848/14
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/2848/14
за позовом державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 23568810, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт,
до державного авіаційного підприємства "УКРАЇНА", ідентифікаційний код: 25196197, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2,
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Харченко В.І., який діє на підставі довіреності від 19.12.2013 року №26;
від відповідача: не з'явився, -
Обставини справи:
державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до державного авіаційного підприємства "УКРАЇНА" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 у вигляді основного боргу в сумі 20 210,64 грн. (двадцять тисяч двісті десять гривень 64 коп.) та пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 в частині оплати наданих Позивачем послуг з метеообслуговування, у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу в сумі 20 210,64 грн. (двадцять тисяч двісті десять гривень 64 коп.) та пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2014 року порушено провадження у справі №911/2848/14, розгляд якої призначено на 04.08.2014 року.
04.08.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання про зміну (зменшення) позовних вимог від 01.08.2014 року №684/06 (вх. №15669/14 від 04.08.2014 року) з доданими документами, у якому Позивач просить зменшити розмір позовних вимог щодо стягнення боргу з 20 627,76 грн. до 417,12 грн.; стягнути з Відповідача суму пені у розмірі 417,12 грн.
04.08.2014 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 14.07.2014 року, надав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 14.07.2014 року не виконав, витребувані судом документи не подав.
Розглянувши клопотання Позивача про зміну (зменшення) позовних вимог від 01.08.2014 року №684/06, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.
Таким чином, справа розглядалась у редакції позовних вимог, з урахуванням клопотання Позивача про зміну (зменшення) позовних вимог від 01.08.2014 року №684/06, а саме про стягнення з Відповідача заборгованості за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 у вигляді пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 04.08.2014 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
Встановив:
відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
19.03.2013 року між державним авіаційним підприємством "УКРАЇНА" (замовник) та державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР" (виконавець) укладено договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 (далі за текстом: Договір №2220), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого, в порядку та на умовах, передбачених договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надати послуги щодо експлуатування аеропортів (крім транспортного оброблення вантажів), послуги щодо керування повітряним рухом та інші послуги, суміжні з повітряним перевезенням (послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден). Замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеообслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору №2220, до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт здачі-приймання наданих послуг.
Пунктами 5.2., 5.3. Договору №2220 визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеообслуговування, згідно з п. 3.2. договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється із закінченням строку позовної давності виконання зобов'язань замовника, передбачених пунктами 3.1., 3.2. договору.
Згідно п. 8.1. Договору №2220, договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2013 року, в частині розрахунків - до повного виконання.
04.03.2014 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 04.03.2014 року №2421 (далі за текстом: Договір №2421), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого, в порядку та на умовах, передбачених договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надати послуги щодо експлуатування аеропортів (крім транспортного оброблення вантажів), послуги щодо керування повітряним рухом та інші послуги, суміжні з повітряним перевезенням (послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден). Замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеообслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.
Договором №2421 у п. 3.1. визначено, що до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. Договору №2421 визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеообслуговування, згідно з п. 3.2. договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється із закінченням строку позовної давності виконання зобов'язань замовника, передбачених пунктами 3.1., 3.2. договору.
Згідно п. 8.1. Договору №2421, договір вступає в дію з 01.01.2014 року та діє до 31.12.2014 року.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що Позивачем та Відповідачем у період з листопада 2013 року по травень 2014 року підписано акти надання послуг від 20.11.2013 року №992, від 23.12.2013 року №1088, від 23.12.2013 року №1089, від 21.03.2014 року №172, від 22.04.2014 року №255, від 21.05.2014 року №333, згідно яких Позивачем Відповідачу надано послуги з метеообслуговування, загальна вартість яких складає 20 210,64 грн. Вказані акти підписані Відповідачем без будь-яких заперечень з приводу зазначених у актах вартості, обсягів та якості наданих Позивачем послуг.
Як вказує Позивач, Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договорами щодо своєчасної оплати у повному обсязі наданих Позивачем послуг згідно вказаних актів надання послуг, оплативши надані послуги у повному обсязі лише 17.07.2014 року. Факт виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №2220 у повному обсязі 10.07.2014 року та виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №2421 у повному обсязі 17.07.2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку №26000702668426 від 11.07.2014 року та від 17.07.2014 року та не заперечується Відповідачем.
За таких обставин, внаслідок сплати Відповідачем грошових коштів за надані Позивачем послуги згідно актів надання послуг від 20.11.2013 року №992, від 23.12.2013 року №1088, від 23.12.2013 року №1089, від 21.03.2014 року №172, від 22.04.2014 року №255, від 21.05.2014 року №333, з порушенням строків оплати послуг, визначених пунктами 3.1. Договору №2220 та Договору №2421, суд дійшов висновку про те, що Відповідач порушив договірні зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договорами №2220 та №2421, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 5.2. Договору №2220 та Договору №2421, за загальний період з 26.04.2013 року по 03.07.2014 року у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань, Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом та Договорами відповідальності.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст. 1, 3 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом Позивач та Відповідач у пунктах 5.3. Договору №2220 та Договору №2421 визначили інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строк нарахування пені за порушення грошового зобов'язання.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та пунктів 5.3. Договору №2220 та Договору №2421, Позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 26.04.2013 року по 03.07.2014 року у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
При дослідженні правильності визначення Позивачем суми пені, судом здійснено перерахунок суми пені, з урахуванням термінів виникнення у Відповідача обов'язку зі сплати грошових коштів за надані послуги, за наслідками якого судом встановлено, що сума пені, заявлена Позивачем до стягнення є обґрунтованою та відповідає умовам Договору №2220 та Договору №2421. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 у вигляді пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 у вигляді пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.) є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.
Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить покласти на Відповідача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР" до державного авіаційного підприємства "УКРАЇНА" про стягнення, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного авіаційного підприємства "УКРАЇНА", ідентифікаційний код: 25196197, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2, на користь державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР", ідентифікаційний код: 23568810, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, заборгованість за договорами про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 19.03.2013 року №2220 та від 04.03.2014 року №2421 у вигляді пені у сумі 417,12 грн. (чотириста сімнадцять гривень 12 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Скутельник П.Ф.
Рішення підписано 04 серпня 2014 року