22 липня 2014 р. Справа № 804/10224/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області (далі - позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жовті Води (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії та сплатити заборгованість, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жовті Води про зобов'язання включити до актів щомісячної звірки витрати на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.13 по 30.06.13 та сплатити заборгованість в розмірі 301,19 грн. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент смерті чоловіків не досягли 55 років та працювали, що підтверджується відповідними записом в трудовій книжці, тобто не перебували на утриманні померлих чоловіків, а тому не мають право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника. До канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.
Як встановлено судом в ході вирішення справи, спірна сума, відносно якої позивачем заявлена вимога щодо зобов'язання відповідача прийняти її до заліку та сплатити є сумою пенсії, виплаченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.13 по 30.06.13.
Суд відмічає, що принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні врегульовані положеннями Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 №16/98-ВР (далі - Основи), відповідно до яких, залежно від страхового випадку, визначені наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування: - пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; - медичне страхування; - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - страхування на випадок безробіття; - інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ).
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: - пенсійне страхування; - страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; - медичне страхування; - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п.4 ст.25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасові непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV.
Відповідно до пп. «д» п.1 ч.1 ст.21 згаданого закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті; такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував
або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право; право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілогомають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Наведені законодавчі положення узгоджуються з приписами ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на день смерті їх чоловіків не досягли пенсійного віку, а також працювали (а.с.68-71, а.с.74-78), а отже, з огляду на наведені законодавчі положення, не набули статус непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Положеннями абз.2 ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Доказів втрати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 джерела засобів до існування Управління ПФУ не надало. Як вбачається з наданих позивачем Подань щодо означених осіб, вони продовжують працювати (а.с.70, 77).
За викладених обставин, враховуючи приписи ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які пов'язують обов'язок Фонду соціального страхування із відшкодування та виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем пенсій, виплачених позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти до заліку спірну суму суд зазначає таке. Зазначений спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат. Так, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.03 № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом №1105, у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
У випадку відсутності згоди на підписання актів та прийняття до заліку певних сум з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що має місце у спірних правовідносинах, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку шляхом пред'явлення позову про стягнення (відшкодування) цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання прийняти до заліку сум виплачених пенсій або включити їх до актів звірки.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, у його рішенні від 20.05.07, прийнятому у справі за позовом Управління ПФУ у Великобагачанському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування суми, та у рішенні від 30.09.08, прийнятому у справі №21-2577во07 за позовом УПФУ до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глибоцькому районі Чернівецької області про зобов'язання вчинити дії (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3399576).
Окремо суд відмічає, що доводи відповідача, що саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду Україну, є помилковими. Так, відповідно до ст.18 Закону №1105 відділення в районах і містах обласного значення є робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, яка, в свою чергу, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Таким чином, основним завданням відділення є, в тому числі, забезпечення сталого фінансування системи страхування від нещасного випадку на відповідній території.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жовті Води про зобов'язання включити до актів щомісячної звірки витрати на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.06.13 по 30.06.13 та сплатити заборгованість в розмірі 301,19 грн. - задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев