22 липня 2014 р. Справа № 804/5608/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справі за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервіс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Дніпротранссервіс» про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 220 грн. 19 коп. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, що виник у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в податкових деклараціях від 19.12.12 та від 21.01.13, а також пені. Правом участі в судовому засіданні позивач не скористався, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду повернуті відповідні поштові відправлення. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд відмічає, що відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 32842528, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ.
З матеріалів справи вбачається, що спірна сума податкового боргу структурно складається з сум податкових зобов'язань, що визначені відповідачем в податкових деклараціях з ПДВ від 19.12.12 та від 21.01.13, а також пені.
Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.14 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача за заявою ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Офіційне оприлюднення зазначеного факту, тобто оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, відбулось 22.05.14.
Відповідно до п.1.3. ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство; про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання; якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову; у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України; якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.
Враховуючи наведені положення, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.14 провадження в адміністративній справі №804/5608/14 було зупинено на тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство відносно відповідача, тобто до 24.06.14. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.14 провадження в даній справі було поновлено.
Позивачем станом на 22.07.14 на подано до суду доказів звернення у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника за даним позовом у справі про банкрутство. Відтак, з огляду на наведені вище законодавчі положення, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи приписи п.1.3. ст.1 Податкового кодексу України, ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротранссервіс» про стягнення коштіву в погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев