Справа № 310/4640/14-ц
Іменем України
30 липня 2014 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Прінь І.П.,
при секретарі Бевз О.А.,
за участю:заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Бердянську справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Бердянська державна нотаріальна контора,
23.06.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, яку уточнив 21.07.2014р., в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю з 14.07.1989 року з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В обґрунтування заяви зазначив, що померлий ОСОБА_3 був його вітчимом. Його мати ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_3 24.12.1980р. ОСОБА_3 став проживати з його матір'ю та з ним в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а 14.07.1989р. зареєструвався у цьому будинку. З того часу вони проживали спільно, однією сім'єю, вели спільне господарство, опікувалися один одним. 03.02.1994 року вони усі разом приватизували цю квартиру, ставши власниками 1/10 частки будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло. Мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті матері він та ОСОБА_3 продовжували проживати однією сім'єю до самої смерті вітчима, ІНФОРМАЦІЯ_3 Встановлення зазначеного фату необхідно йому для оформлення спадкових прав. Після смерті ОСОБА_3 він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги. Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на недоведеність факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років. Просить встановити факт проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_3 з 14.07.1989 року по день його смерті.
Заявник ОСОБА_1, який був також допитаний судом у якості свідка, заяву підтримав, просить її задовольнити. Суду показав, що у 1978 році його мати познайомилася з ОСОБА_3 У 1980 році вони зареєстрували шлюб і стали проживати разом. ОСОБА_3 був йому як батько, він займався його вихованням, утримував його. Вони проживали разом як одна сім'я, опікувалися один одним, вели спільне господарство. Мати померла у 1998 році. У 2000 році він одружився, але продовжував проживати з вітчимом однією сім'єю, вони з дружиною опікувалися ним.
Представник заявника ОСОБА_2 заяву ОСОБА_1 підтримав, посилаючись на ст. 3 СК України, ст.256 ЦПК України просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Бердянської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно зі ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 1264 ЦК України до спадкоємців за законом четвертої черги віднесено осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Бердянську Запорізької області (а.с.31).
З наданої Бердянською держнотконторою копії спадкової справи №17/2013, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що 11.01.2013 року з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги, до нотаріуса звернувся ОСОБА_1 Інші особи, як спадкоємці, до нотаріуса не зверталися.
З копії домової книги на квартиру АДРЕСА_1 видно, що ОСОБА_3 був зареєстрований у цій квартирі з 14.07.1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_1 з 1990 року.
Вказана вище квартира 03.02.1994 року була приватизована ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №3570.
Заповіту померлий на своє майно не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру.
Заявник, як спадкоємець четвертої черги, просить встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю з 14.07.1989 року.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, сусідка заявника, яка проживає у квартирі АДРЕСА_2, суду показала, що десь з 1975 року ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_1 стали проживати в квартирі №5. Потім ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_3 і вони стали проживати однією сім'єю, вели спільне господарство, опікувалися один одним. Після смерті дружини ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_1 і його дружиною ОСОБА_8. Вони здійснювали догляд за ОСОБА_3 коли він хворів, опікували ним до самої його смерті, поховали його.
Свідок ОСОБА_8, дружина заявника, суду показала, що одружилася з ОСОБА_1 у 2000 році, на той час разом з чоловіком проживав його вітчим ОСОБА_3 Жили вони однією сім'єю, вели спільне господарство, опікувалися і доглядали ОСОБА_3
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, судом встановлено що заявник ОСОБА_1 і померлий ОСОБА_3 проживали однією сім'єю з 14.07.1989 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3
Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки надасть йому право на отримання спадщини, як спадкоємцю четвертої черги. За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,15,60,208,212-215, 256, 259 ЦПК України, ст. 3 СК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 з 1989 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення - протягом 10 днів з дня його отримання.
Суддя: І. П. Прінь