Справа № 163/1794/14-ц
Провадження № 2/163/252/14
(з а о ч н е)
30 липня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,
при секретарі - Горпинко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 27 січня 1979 року, який зареєстрований Новосілківською сільською радою Турійського району Волинської області, про що зроблено актовий запис за №2. Від шлюбу сторони мають троє дітей, які на даний час є повнолітніми: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що причиною розлучення з відповідачем є подружня зрада останнього, яка триває уже упродовж значного часу. З цих же підстав вважає, що подружнє життя між ними припинилось та подальше спільне сімейне життя є неможливим, а тому просила шлюб, укладений з відповідачем, розірвати, залишивши їй шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, проти надання строку на примирення заперечила, просила суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем. Не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань щодо суті позову та процедури його розгляду, в тому числі про відкладення, не подав.
За таких обставин суд провів заочний розгляд справи в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 27.01.1979 року Новосілківською сільською радою Турійського району Волинської області, вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 27.01.1979 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №2 (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають троє дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6-7). Отже, усі діти сторін на день розгляду справи є повнолітніми.
Сторони по справі є пенсіонерами, що доводиться копіями посвідчень: серії НОМЕР_2 , виданого 14.05.2003 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківськ, відповідно до якого позивач є пенсіонером по віку, та серії НОМЕР_3 , виданого 18.03.2002 року Івано-Франківським облвійськоматом, згідно якого відповідач є пенсіонером за вислугою років (а.с.9, 10).
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З огляду на викладені правові норми, обставини по справі та позицію позивача щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин.
Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому шлюб слід розірвати.
Таким, що не суперечить закону, суд вважає прохання позивача про залишення їй прізвища “ ОСОБА_6 ”.
Згідно із ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с.Радехів Любомльського району Волинської області, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с.Новосілки Турійського району Волинської області, зареєстрований 27 січня 1979 року Новосілківською сільською радою Любомльського району Волинської області, актовий запис №2, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити “ ОСОБА_6 ”.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Любомльський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча: суддя А.Л.Гайдук