Справа № 464/7371/14-к
пр.№ 1-в/464/897/14
29.07.2014 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році»,-
ОСОБА_5 , засуджений 03.06.2008р. вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.187, ч.2 ст.189, ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією майна, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2014 році» та звільнити його від відбуття покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснення засудженого, який заяву підтримав, пояснення представника адміністрації ЛВК № 48, який заперечив проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, висновок прокурора в заперечення клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За вимогами ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Пунктом «є» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» передбачено, що амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за розбій - злочин передбачений ст.187 КК України 2001 р.; ст.ст. 86, 86-1 і 142 КК України 1960р.; за вимагання - злочин передбачений ч.2, 3, 4 ст.189 КК України 2001р.; ч.2, 3 ст.86-2 і ст.144 КК України 1960р.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час відбуває покарання в ЛВК №48 за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2008р., яким його визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.187 (розбій), ч.3 ст.189 (вимагання) та ч.2 ст.296 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяць з конфіскацією майна.
Враховуючи вищевикладене, те, що ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.187 (розбій), ч.3 ст.189 (вимагання) КК України, відтак, у відповідності до п.«є» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році», можливість застосування до нього амністії виключається, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст.ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 14.05.2014р., ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
в задоволені клопотання ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуюча: