Справа № 464/6186/14-к
пр.№ 1-в/464/608/14
15.07.2014 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році», -
ОСОБА_5 , засуджений 26.03.2010р. вироком Перемищлянського районного суду Львівської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2014 році» та звільнити його від відбуття покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснення засудженого, який заяву підтримав, пояснення представника адміністрації ЛВК № 48, який заперечив проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, висновок прокурора в заперечення клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За вимогами ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Пунктом «в» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» передбачено, що амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
З вимоги УІАЗ ГУМВСУ України від 22.02.2010р., вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий - 03.12.2009р. Перемишлянським районним судом Львівської обл. за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із призначенням іспитового строку на 1 рік. На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання в ЛВК №48 за вироком Перемищлянського районного суду Львівської області від 26.03.2010р., яким його визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Враховуючи вищевикладене, те, що ОСОБА_5 , будучи звільнений судом від відбування покарання з випробуванням за попереднім вироком суду, до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинив умисний тяжкий злочин, а саме злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України (2010р.), відтак, у відповідності до п.«в» ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» можливість застосування до нього амністії виключається, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст.ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 14.05.2014р., ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
в задоволені клопотання ОСОБА_5 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуюча: