Справа № 761/25501/13-ц
Провадження №2/761/657/2014
іменем України
24 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Бєловій О.І., Данилевській Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Південна залізниця», Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди, -
У жовтні 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Південна залізниця» про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначив, що вона придбала квиток 05.09.2013 року на потяг № 179 сполученням м. Кременчук - м. Київ для проїзду до 06.09.2013 року із м. Глобина, тобто нею було укладено договір на перевезення залізницею.
Однак, після прибуття на ст. Гребінка о 10 год. 06 хв. поїзд з технічних причин було пропущено зміненим маршрутом через м. Ніжин, у зв'язку із чим вона прибула до м. Києва о 17 год. 23 хв., що на 5 год. 40 хв. перевищило заплановане прибуття поїзда.
Посилаючись на ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 610, 611 ЦК України щодо порушення зобов'язань, передбачених договором, позивач просила стягнути пеню у розмірі 12,82 грн. із розрахунку вартості квитка 85,47х3%х5 год. затримки.
Крім того, позивач просила стягнути моральну шкоду, посилаючись на такі обставини: - порушенням перевізником умов договору завдано їй психічні та моральні страждання внаслідок виснаження та не визначення часу прибуття; прибувши до м. Києва із запізненням, вона спізнилась на конференцію, яка відбувалась у Міжнародному Виставковому центрі; - має душевні переживання у зв'язку із необхідністю звернення до суду. З огляду на вищенаведене, просила стягнути з відповідачів 5.000 грн. на відшкодування моральної шкоди. А також просила стягнути судові витрати у сумі 3.000 грн, у тому числі за надання правової допомоги. Таким чином загальна сума позову складає - 8.012,82 грн.
У письмових поясненнях представник відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» зазначив, що на його думку відсутня вина відповідача у затримці прибуття транспортного засобу до пункту призначення внаслідок непереборної сили. У зв'язку із транспортною подією на перегоні Г.Кірпи-Дарниця, несправністю у вигляді пошкодження колії протягом 9-ти км. в зв'язку зі сходом вагонів було змінено графік та схеми руху поїздів в т.ч. поїзда № 179. З метою забезпечення безпеки руху поїздів та безпеки пасажирів залізницями. На його думку така несправність фактично загрожувала безпеці життя та здоров'я пасажирів та унеможливлювала безпечне виконання графікового руху поїздів. Тому просив у позові відмовити.
У письмових поясненнях представник відповідача Державного підприємства «Південна залізниця» зазначив, що проїзний документ ЄБ №645097, наданий до суду, не містить відміток про запізнення потягу та не надана довідка про запізнення потягу. Також, Позивачем не надано доказів того, що йому було відмовлено в проставленні відмітки на проїзному документі та наданні довідки про запізнення поїзду, а також доказів про оскарження Позивачем дій посадових осіб залізниці.
У письмових поясненнях представник відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця» зазначив, що при виконанні договору перевезення з боку перевізника не було порушено умови договору перевезення, внаслідок чого Позивач зазнав психічних та фізичних страждань. На думку представника відповідача між Позивачем та Державним підприємством «Донецька залізниця» не було укладено договір перевезення. Державне підприємство «Донецька залізниця» не є перевізником (учасником перевізного процесу) в договорі перевезення, який був укладений між Позивачем та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» та Державним підприємством «Південна залізниця».
Ухвалою суду від 06.02.14 року залучено співвідповідачем Державне підприємство «Донецька залізниця», представник якого зазначив, що позивачем не надано доказів того, що йому було відмовлено в проставленні відмітки на проїзному документі та наданні довідки про запізнення поїзду, а також доказів про оскарження Позивачем дій посадових осіб залізниці.
В судове засідання з'явились представник позивача, який підтримав позовну заяву та просив суд її задовольнити.
Представники відповідачів Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Південна залізниця» в судовому засіданні підтримали свої письмові заперечення та заперечили проти позову в повному обсязі.
Державного підприємств «Донецька залізниця» в судове засідання свого представника не направило. В своїй письмовій заяві проти позову заперечили.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позивач придбала квиток 05.09.2013 року на поїзд № 179, так як їй 06 вересня 2013 року необхідно було відвідати місто Київ, де відбувалася у Міжнародному Виставковому Центрі всеукраїнська конференція компанії "АУОМ", на яку вона була запрошена. Позивачка зазначила що поїзд № 179, сполученням Кременчук-Київ після прибуття на ст. Гребінка о 10 год. 06 хв. з технічних причин було пропущено зміненим маршрутом через м. Ніжин, у зв'язку із чим вона прибула до м. Києва о 17 год. 23 хв., та на 5 год.40 хв. запізнилась на вищезазначену конференцію. Тому вона посилаючись на ст.ст. 610, 611 ЦК України щодо порушення зобов'язань, передбачених договором, просила стягнути пеню та моральну шкоду за завдано їй психічні та моральні страждання внаслідок виснаження та не визначення часу прибуття.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 908 ЦК України умови перевезення пасажирів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
В Главі 51 Цивільного кодексу України містяться положення про Правові наслідки порушення зобовязань та Відповідальність за порушення зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України, яка передбачає правові наслідки порушення зобов'язання у ч. 1 зазначено що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Водночас правові відносини, які виникли у позивача з перевізником регулюються главою 64 Цивільного кодексу України, про перевезення та спеціальним Законом України «Про залізничний транспорт». Відповідно до статті 11 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України.
Так стаття 922 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення. ч.1 цієї статті передбачає про відповідальність перевізника за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
Досліджуючи матеріали справи зокрема зібрані в справі докази, пояснення сторін, яким дана оцінка в їх сукупності судом встановлено наступне, як слідує із заперечень відповідача залізниця є стратегічним об'єктом, пріоритетним завданням якого є насамперед безпечне для життя пасажирів надання послуг по перевезенню залізничним транспортом. Поїзд № 179, сполученням Кременчук-Київ є поїздом формування Південної залізниці, який перевозив позивачку ОСОБА_1 та інших пасажирів. В зв'язку з технічними причинами, а саме транспортну подію, яка трапилась на перегоні Г.Кірпи-Дарниця в добу 06.09.2013 року, викликаної технічною несправністю у вигляді пошкодження колії протягом 9-ти км. в зв'язку зі сходом вагонів. Для забезпечення вивезення пасажирів та доставки їх до пункту призначення, згідно придбаного квитка, встановленим порядком було прийнято рішення залізниці про зміну графіку та схеми руху поїздів в т.ч. поїзда № 179.
Тому після прибуття поїзда № 179 на ст. Гребінка о 10 год. 06 хв. з вищезазначених технічних причин його було пропущено зміненим маршрутом через м. Ніжин. В наслідок чого відбулося запізнення поїзда № 179 до кінцевого пункту призначення.
Не оспорюючи заперечення відповідачів в частині зазначених обставин, що призвели до запізнення у прибутті транспортного засобу до пункту призначення позивач вважала доведеним її вимоги з тих підстав, що перевізником не доведено що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили та обставини які склалися загрожували безпеки для життя та здоров'я пасажирів.
Між тим, як встановлено судом обставини на які посилається позивач нею недоведені так як, правовідносини, які виникли у позивача з перевізником регулюються главою 64 Цивільного кодексу України, про перевезення та зокрема законом України «Про залізничний транспорт».
Оскільки, як встановлено судом, з боку відповідачів не було вчинено будь- яких дій чи бездіяльності стосовно порушення виконання залізницею зобов'язань, пов'язаних з положеннями глави 64 Цивільного кодексу України про перевезення та Законом України «Про залізничний транспорт», які б призвели до спричинення позивачу моральної шкоди, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди немає.
З огляду на викладене та на підставі до статті 11 Закону України «Про залізничний транспорт». На підставі ст.ст. 610, 611, 617, 906, 908, 910, 922 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Південна залізниця», Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.