04.08.14р. Справа № 904/3415/14
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг
про стягнення 7548,84 грн.
Представники:
Від позивача: Русанова В.В. дов. №30 від 01.01.2014р.
Від відповідача: Фарій Л.М. дов. №52-16/49 від 23.01.2014р.
На підставі статі 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась з перерва з 14.07.2014р. по 28.07.2014р., з 28.07.2014р. по 04.08.2014р.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ звернулось до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг з позовом про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 7015грн.80коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 533грн.04коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несвоєчасне забирання відповідачем вантажу, що надійшов на його адресу через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг з вини ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"; договір №ПР/М-08-2/11-2476а НЮдч від 06.11.2008р.; наказ №641 від 16.11.2013р. про затримку вагонів на підході до станції призначення; акт загальної форми ГУ-23 №171 від 16.11.2013р.; акт про затримку вагонів за формою ГУ-23а №91 від 16.11.2013р.; повідомлення про затримку вагонів; акти загальної форми ГУ-23, складені на станції призначення №10743, №10744, №10745, №10746, №10742, №10763, №10785, №10786; відомості плати за формою ГУ-46 №19119053, №19119054; накопичувальну картку за формою ФДУ-92 №18119218; положення Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Правил зберігання вантажів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.
У відзиві №52-16/618 від 28.05.2014р. відповідач не погодився із заявленими вимогами та наполягав на відмові в їх задоволенні з наступних підстав.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки були підписані із запереченнями, оскільки шляхи були вільні (довідка про зайнятість колій на ст. Допоміжна)
Згідно положень чинного законодавства підставою для нарахування плати за користування є вина вантажовласника, яка підтверджується актом загальної форми ГУ-23. З аналізу наданих позивачем актів загальної форми ГУ-23 вбачається, що з боку відповідача вони були підписані не уповноваженими особами.
Позивач не довів наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу. Докази того, що відповідач відмовлявся приймати вказані вагони в матеріалах справи відсутні.
Твердження позивача про те, що порожній вагон є вантажем необґрунтоване. Згідно зі статтею 5 Статуту залізниць України решту нормативних актів Мінтранс затверджує саме на підставі Статуту. Тому посилання на норми Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №856 від 28.09.2004р., з огляду на положення статті 6 Статуту залізниць України є помилковим.
У поясненнях на відзив №3351/337 від 11.07.2014р. позивач зазначив, що повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг зареєстровані в Книзі повідомлень за формою ГУ-2, копії витягів з якої додані до матеріалів справи. Відповідач мав забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій вагони не пізніше ніж після 1,5 годин після повідомлення про прибуття цих вагонів.
В тексті бланку акта загальної форми ГУ-23, який є додатком №6 до Правил користування вагонами та контейнерами, є примітка :"акт підписують особи, які беруть участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше ніж дві особи". Тому позивач стверджує, що норма права вказує на те, що акт повинні підписати особи, які приймають участь в обставинах, а не уповноважені особи.
Вагони, затримані згідно наказів на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. Плата за користування вагонами обчислюється за загальний час.
Відповідач стверджує, що був готовий прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію, але він не звертався до залізниці з проханням доставити на його адресу в першу чергу затримані вагони, про затримку яких він знав з повідомлення.
В судовому засіданні від 04.08.2014 року представник відповідача заявив клопотання про витребування від позивача графік руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затриманих вагонів за наказом №641 та графік виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі, зайнятість приймально-відправних колій на дату затримки вагонів за наказом №641 від 16.11.2013р.
Вказане клопотання залишається судом без задоволення, оскільки усім сторонам судового процесу було надано достатньо можливості і часу для отримання і надання будь-яких документів і доказів (справа розглядається з урахуванням задоволення клопотання про продовження строків розгляду справи на 15днів).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії) укладений договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від06.11.2008р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - договір про експлуатацію колії).
В пункті 1 цього договору визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під'їзної колії є знак „Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.
Відповідно до пункту 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Публічне акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до приведення своєї діяльності у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» мало назву Відкрите акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Відповідно до пункту 21 Договору про експлуатацію колії цей договір укладено терміном на п'ять років з 11.12.2008р. до 10.12.2013р. включно.
Згідно пункту 5 договору (в новій редакції, викладеній в додатковій угоді №5 від 03.10.2011р.) передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: - порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; - маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5, 0 год.; - маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; - передача розбірних поїздів - за повідомленнями.
Вагони з небезпечними вантажами подаються на під'їзну колію поза інтервалом не пізніше, ніж за 2 години з моменту прибуття їх на станцію Кривий Ріг, і здаються власнику колії на приймально-здавальних коліях станції Допоміжна через 3- хвилин після прибуття поїзду. Встановлюються слідуючи строки здачі в забезпечення навантаження: - поточна доба: аглохоппери - 10 год. 40 хв.; на піввагони - 11 год. 10 хвил.; - в залік нової доби: аглохоппери - 13 год. 40 хв.; на піввагони - 13 год. 30 хвил.
Відповідно до пункту 6 Договору про експлуатацію колії вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей) (пункт 7 Договору про експлуатацію колії).
Згідно пункту 8 Договору про експлуатацію колії про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг; повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (абзац 2 пункт 11 Договору про експлуатацію колії).
Пунктом 16 Договору про експлуатацію колії (у редакції, викладеній в додатковій угоди №5а від 04.10.2011р.) передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату: за подачу й забирання вагонів згідно із Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) по ставках таблиць №1, 2 (розділ 3); за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними у розділі 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 6900грн. за рік без ПДВ; списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії; за наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня; про зміни розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмового повідомляє власника колії із зазначенням суми витрат, дати введення її у дію та проводить розрахунок через розрахунковий підрозділ; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Згідно з накладних, долучених до матеріалів справи (т.1, а.с 54 - 108) позивачем були прийняті порожні вагони власності ДП "Трансгарант-Україна", ВП "ВТБ Лізинг Україна", ТОВ "Істек", ДП "Укрспецвагон", ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ТОВ "МТК" для перевезення на адресу одержувача - Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
На підставі наказу №641 від 16.11.2013р. о 07год.17хв., вагони були затримані відповідно на станції - Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до наказу №641 від 16.11.2013р. позивачем було затримано вагони №№ голова 55096333 хвіст 56117708 у кількості 55 вагонів, індекс поїзда 4673-15-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозились у поїзді №3502.
За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг - Західний складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №91 від 16.11.2013 року, що прибули поїздом №3502 16.11.2013р. о 07год.17хв. на адресу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №91 від 16.11.2013р. затримані вагони, що прибули поїздом №3502, відправлені поїздом №3502 17.11.2013р. об 11год.10хв.
Як вбачається станцією Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці було передано відповідачу повідомлення про затримку, яке отримано відповідачем 16.11.2013р. о 07год.45хв.
Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Кривий Ріг - Західний Придніпровської залізниці та станцією призначення Кривий Ріг були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях підходу за наказом №641 від 16.11.2013 року, відповідно до Тарифного керівництва №1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №19119053, №19119054 у загальній сумі 7015грн.80коп. та збір за зберігання вантажів за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №18119218 у сумі 533грн.04коп.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено вказані вище акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення на під'їзну колію відповідача, про що зроблено відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата; порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами; зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., зареєстровано в Мін'юст України, 15.03.1999 за №165/3458).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., (зареєстровано в Мін'юст України, 15.03.1999 за №165/3458) (далі - Правила користування вагонами і контейнерами) відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до частини 2 пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ; наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією; усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення; акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів; станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
На підтвердження затримки вагонів на коліях станції Кривий Ріг з вини одержувача по наказу №641 від 16.11.2013р. позивач посилається на акт загальної форми ГУ-23 №171 від 16.11.2013р.; акт про затримку вагонів за формою ГУ-23а №91 від 16.11.2013р.; повідомлення про затримку вагонів; акти загальної форми ГУ-23, складені на станції призначення №10743, №10744, №10745, №10746, №10742, №10763, №10785, №10786.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р. встановлено, що акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Бланк акту загальної форми ГУ-23 є додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами та містить примітку - „Акт підписують особи, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше ніж дві особи".
Відповідно до пункту 5.3 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року №04-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.
Згідно з пунктом 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності жодна із сторін не має права відмовитися від підпису акта загальної форми; у разі незгоди із змістом акта сторона може викласти свою думку; у випадку відмови від підпису акта представників відправника (одержувача) акт підписується особами, що брали участь у його складанні; при цьому у акті робиться відмітка про пред'явлення акта на підпис представнику відправника (одержувача) та про його відмову від підпису акта; ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта.
Із наданих актів загальної форми ф.ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника вбачається, що їх підписано як представниками залізниці так і представником вантажовласника, як це передбачено п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами. Зазначені акти свідчать про затримку вагонів на станції призначення з вини відповідача.
Господарський суд вважає, що зазначені вище акти загальної форми ГУ-23 підписані особами, посадові обов'язки яких мають безпосереднє відношення до організації приймання потягів, а тому є належними доказами вини відповідача у затримці вагонів.
Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.
Складання даних актів окремо на час початку та час затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них визначено у п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери.
Зазначені акти засвідчені підписами представників як залізниці, так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо порядку затримки вагонів. Тому заперечення відповідача господарський суд вважає безпідставними.
Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.
За змістом пунктів 5, 6 укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" договором № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється локомотивом залізниці через інтервал часу 1,5 год. на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Відповідно до пункту 8 цього договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.
В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач подав до суду довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказу №641 від 16.11.2013 року вільними були колії №№1, 3, 4.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
За викладеного суд вбачає підстави дійти висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 7015грн.80коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 533грн.04коп. - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг (Ідентифікаційний код 00191000, місцезнаходження: 50026, м. Кривий Ріг) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 01073828, місцезнаходження: 50023, м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2) суму плати за користування вагонами в розмірі 7015грн.80коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 533грн.04коп. та суму судового збору в розмірі 1827грн.
Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.
В судовому засіданні від 04.08.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 08.08.2014р.
Суддя Р.Г. Новікова