Справа № 466/5434/14-к
Іменем України
07 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку в залі суду в місті Львові заяву засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Млинів Рівненської області, українця, гр. України, одруженого, раніше неодноразово судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про застосування щодо нього Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року
вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2010 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 15.07.2010р. ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 та ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, з урахуванням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2010 року йому остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.
01.08.2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році». Однак у своїй заяві не зазначив, з яких саме підстав до нього може бути застосований вищезазначений Закон.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника ЛВК і прокурора які просили у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 відмовити, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2010 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 15.07.2010р. ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 та ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, з урахуванням вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2010 року йому остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, підлягають особи у разі наявності зазначених у статті підставами.
Відповідно до ст. 4 «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимостей за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину.
Крім того підстав за яких би амністія поширювалася на засудженого ОСОБА_5 судом не виявлено та самим засудженим не представлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 539 КПК України та Законом України «Про Амністію у 2014 році», суд,-
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування щодо нього Закону України «Про Амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд міста Львова протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1