05 серпня 2014 р.Справа № 818/1257/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
представника позивача - Соловей Н.О.,
представника відповідача - Бродського Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Міндоходів та зборів України на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 818/1257/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"
до Сумської митниці Міндоходів та зборів України
про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернулося з адміністративним позовом до Сумської митниці Міністерства доходів та зборів України в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: скасувати рішення посадової особи Сумської митниці Міністерства доходів та зборів України № 805130000/2014/000027/1 від 05 травня 2014 року про коригування митної вартості товарів - валеріани лікарської (корінь різаний цілий) заявленої позивачем згідно митної декларації №805130000/2014/004779 від 05 травня 2014 року в результаті чого позивачем надмірно сплачено суду податку на додану вартість у розмірі 45 969, 28 грн. перераховані позивачем як попередня о плата за митне оформлення згідно митної декларації.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апеллянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 січня 2014 року між ТОВ "Сумифітофармація" та компанією "P.H. KRAUTEX" укладений контракт № VR-160114 про поставку кореню валеріани сухого, різаного за ціною 2, 35 EUR/кг. на умовах поставки CPT м. Суми, Україна згідно "Інкотермс-2010" (а.с. 10-11).
Вартість кореню валеріани сухого, різаного була визначена на рівні 2, 09 EUR/кг, відповідно до додаткової угоди № 1 від 04 квітня 2014 року (а.с.12).
05 травня 2014 р. компанією "P.H. KRAUTEX" на адресу позивача поставлена валеріана лікарська (різаний цілий корінь) в кількості 20 000, 00 кг., для митного оформлення зазначеного товару позивачем до відповідача надані наступні документи: митна декларація № 805130000/2014/004779 від 05 травня 2014 р.; копія контракту № VR-160114 від 16 січня 2014 р.; CMR серії А № 468346 від 29 квітня 2014 р.; банківський платіжний документ № 25 від 11 квітня 2014 р.; прас - лист виробника товару від 27 березня 2014 р.; розрахунок ціни (калькуляція) від 27 березня 2014 р.; рахунок-фактура (інвойс) № PL 07/2014 від 29 квітня 2014 р.; пакувальний лист від 29 квітня 2014 р.; додаткова угода № 1 від 04 квітня 2014 р. до контракту; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 29 квітня 2014 р.; інформація про позитивні результати фіто санітарного контролю товару № 2730 від 29 квітня 2014 р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, № 2730 від 29 квітня 2014 р.; сертифікат про походження товару PL/MF/AK 0064992 від 29 квітня 2014 р.; сертифікат якості № 775/2014 від 23 квітня 2014 р. та копія митної декларації країни відправлення 14PL303010E0014020 від 29 квітня 2014 р. (а.с. 10-26).
За результатами перевірки зазначених документів, відповідачем декларанту було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні документи, що стосуються товару, про що також зазначено на зворотній стороні основного аркуша декларації митної вартості (а.с. 53-54).
На вказану вимогу ТОВ "Сумифітофармація" надало відповідь, у якій зазначено, що надання бухгалтерської документації виробника товару для підтвердження митної вартості суперечить параграфу 2 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі; страхові документи відсутні, оскільки страхування товару не здійснювалось; висновки про якісні і вартісні характеристики товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями, надати не має можливості (а.с. 53-54).
05 травня 2014 р. Сумською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2014/000027/1 (а.с. 29-30) та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2014/00033 (а.с. 27-28).
В графі 33 зазначено оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, "Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави погоджено. Декларантом не надані запитані додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Використано другий метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо подібних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з подібними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеним до нього. Підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД № 805130000/2014/001449 від 14 лютого 2014 р.".
Під час розгляду справи у суді першої інстанції Сумська митниця зазначила про наявність розбіжностей в поданих документах, зокрема: посилання в розрахунку ціни компанії "P.H. KRAUTEX" (Польща) від 27 березня 2014 року на інвойс від 29 квітня 2014 року та додаткову угоду № 1 від 04 квітня 2014 р., які складені пізніше, та включення у прайс-листі, що поширюється на невизначене коло осіб, вартості поставки товару в загальну суму одиниці товару 2,09 EUR/кг., що послугувало підставою для витребування у ТОВ "Сумифітофармація" додаткових документів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням діючого законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 Митного Кодексу України встановлено, що заявлена митна вартість товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 ст. 53 Митного Кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно із ч. 1 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного Кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного Кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 Митного Кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що діючим законодавством чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, якою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
На виконання вищезазначеної вимоги, позивачем жодних документів не надавалось, проте, на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2014/004779 (а.с. 53-54) зазначено, що надання бухгалтерської документації виробника товару для підтвердження митної вартості суперечить параграфу 2 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі; страхові документи відсутні, оскільки страхування товару не здійснювалось; висновки про якісні і вартісні характеристики товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями, надати не має можливості.
Згідно п. 1.1 контракту № VR-160114 від 16 січня 2014 р., укладеному між ТОВ "Сумифітофармація" та компанією "P.H. KRAUTEX", останнє зобов'язувалось поставити позивачу корінь валеріани сухий, різаний за ціною 2, 35 EUR/кг. на умовах поставки CPT м. Суми, України згідно "Інкотермс-2010" (а.с. 10-11). Додатковою угодою № 1 від 04.04.2014 р. вартість кореню валеріани сухого, різаного була визначена на рівні 2, 09 EUR/кг (а.с.12).
Придбання поставленої у травні 2014 року партії товару за ціною 2, 09 EUR/кг є рахунок-фактура (інвойс) № PL-07/2014 від 29 квітня 2014 р. (а.с. 14), прайс-лист (а.с. 18-19) та розрахунок ціни (а.с. 20-21). Придбаний товар був повністю оплачений позивачем, про що свідчать копії платіжного доручення та виписки по рахунку (а.с. 16-17).
Взаємовідносини між ТОВ "Сумифітофармація" та компанією "P.H. KRAUTEX" (Польща) здійснювались на підставі контракту № VR-160114 від 16 січня 2014 р., на виконання умов якого компанією "P.H. KRAUTEX" (Польща) були надані позивачу всі необхідні товаросупровідні документи: CMR, прайс-лист, розрахунок ціни (калькуляція), рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, сертифікат про походження товару, сертифікат якості та копія митної декларації країни відправлення,
Інші платіжні та бухгалтерські документи, окрім наданих, не існують, страхування товару позивачем не здійснювалось та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями не отримувались.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ТОВ "Сумифітофармація" об'єктивно не мала можливості виконати вимоги митного органу, щодо надання додаткових документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції Сумською митницею не надано суду доказів розбіжностей наданих позивачем документів, які б містили розбіжності, ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни. Крім того, відповідачем не підтверджено, що додаткові документи, які були витребувані у позивача, є необхідними для визначення митної вартості товарів задекларованої в митній декларації від 05 травня 2014 р. № 805130000/2014/004779
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наявність в розрахунку ціни від 27 березня 2014 р. посилання на інвойс та додаткову угоду, які були складені пізніше, а також включення у прас - листі вартості поставки товару в загальну суму одиниці товару 2,09 EUR/кг., не може однозначно свідчити про недостовірність відомостей, що викладені у інших документах, поданих декларантом, наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів та зборів України залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 818/1257/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Ральченко І.М. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2014 р.