м. Вінниця
25 липня 2014 р. Справа № 802/3680/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В,
за участю:
секретаря судового засідання: Медяної Н.А.
позивача: Арбін В.Г.
відповідача: Сидоришин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля""
до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля" (далі - ТОВ "Видавництво "Поділля") звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - Хмільницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним акта позапланової виїзної перевірки.
Зазначали, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Видавництво "Поділля" вимог валютного законодавства, проведеної Хмільницькою ОДПІ, виявлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", частини 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28 лютого 2000 року. На підставі виявлених порушень Хмільницькою ОДПІ 30 серпня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532200, яким товариству за порушення вимог валютного законодавства нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 170 гривень, та податкове повідомлення-рішення №0000542200, яким товариству за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1378547,97 гривень.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними і просить скасувати акт останні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти заявленого адміністративного позову, оскільки вважає, що податковий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, ТОВ «Видавництво «Поділля» зареєстроване як юридична особа 31.10.2000 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради про що видано свідоцтво Серії А00 за №144532 та перебуває на податковому обліку в Хмільницькій ОДПІ, як платник податків з 01.12.2000 за №5/2830, що підтверджується довідкою №1062 від 29.08.2012 року (а.с.16, 18).
Судом з'ясовано, що в період з 09.08.2013 року по 15.08.2013 року головними державними ревізорами Хмільницької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Видавництво "Поділля" вимог валютного законодавства, згідно контракту №BIEL 10123/04-11 від 06.05.2011 року укладеному із фірмою нерезидентом «BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co.KG» Німеччина, за результатами якої складено акт №7-22-31189562 від 16 серпня 2013 року (а.с.47-58).
Перевіркою встановлено порушення товариством термінів митного оформлення товару згідно з умовами договору із нерезидентом фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co.KG", укладеного 06 травня 2011 року (розділ 3 акту "Перевірка дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій"). Зокрема, згідно з умовами цього контракту строк поставки товару визначено листопад місяць 2011 року, але після отримання фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG" передоплати в розмірі 30% від загальної вартості контракту. Передоплату в розмірі 313452 Євро здійснено 13 травня 2011 року, тому, на думку податкового органу, граничним терміном надходження імпортного товару по контракту було 09 листопада 2011 року. Проте, товариством з порушенням строків завершено процедуру митного оформлення 23 лютого 2012 року, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, на яких містяться штампи Вінницької митниці "Під митним контролем". Відтак, товариству нараховано пеню за кожний день прострочення, тобто за період з 10 листопада 2011 року по 23 лютого 2012 року.
На підставі виявленого порушення товариству нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1378547,97 грн., про що свідчить податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 30 серпня 2013 року (а.с.79).
Іншим податковим повідомленням-рішенням №0000532200 від 30 серпня 2013 року товариству донараховано грошове зобов'язання в розмірі 170,00 грн. за неподання податкової звітності, обов'язковість подання якої передбачено пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та статтею 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами".
Не погоджуючись з вище вказаними актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями товариство оскаржило останні в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року провадження у справі в частині вимог щодо визнання протиправним акта №7-22-31189562 від 16 серпня 2013 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Видавництво "Поділля" з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно контракту №BIEL 10123/04-11 від 06 травня 2011 року, укладеного із фірмою нерезидентом "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG", закрито (а.с.114). Постановою суду від 07.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року (а.с.142-144), адміністративний позов ТОВ «Видавництво «Поділля» задоволено повністю (а.с.116-117).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Позиція Вищого адміністративного суду України полягає у тому, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. Також встановили, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, правильно визначив з урахуванням зазначених норм матеріального права, дату перетину товаром митного кордону України за вищевказаним контрактом, однак, скасовуючи в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 30.08.2013 року, суд не витребував та не дослідив здійсненого податковим органом розрахунку пені за кожний день прострочення вартості недопоставленого товару позивачу згідно контракту №DIEL 10123/04-11 від 06.05.2011 року, з розмежуванням, встановлених в судовому порядку, днів прострочення.
Задовольняючи частково даний адміністративний позов, із врахуванням висновків ухвали Вищого адміністративного суду України, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000542200, суд зважає на таке.
06 травня 2011 року між ТОВ "Видавництво "Поділля" (Покупець) та фірмою "BIELOMATIK LEUZE GmbH & Co. KG" (Продавець) укладено письмовий контракт №10123/04-11 (а.с.19-24), предметом якого визначено, що Продавець продає, а Покупець купує автоматичну лінію для виробництва зошитів BIELOMATIK P 15-90B; всього на загальну суму 1044840 євро.
Пунктом 3 цього контракту передбачено, що автоматична лінія для виробництва зошитів поставляється в листопаді 2011 року, після отримання Продавцем передоплати в розмірі 30% від загальної вартості контракту.
Так, судом встановлено, що на виконання умов даного контракту позивачем передоплату в розмірі 30% від загальної вартості контракту здійснено 13 травня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням та не заперечується представниками сторін.
В свою чергу, іноземним контрагентом поставлено на митну територію України товар, обумовлений у контракті, 22 листопада 2011 року, що підтверджується відтиском штампу Ягодинської митниці "Під митним контролем". Вказана обставина не заперечується представником відповідача та не спростована ухвалою Вищого адміністративного суду України.
При цьому, граничним терміном надходження товару, обумовленого контрактом, є листопад місяць 2011 року, що також не заперечується представником відповідача.
З огляду на викладене, спірним в даному випадку є визначення моменту здійснення імпортної операції з метою встановлення вчасності виконання поставки за умовами контракту.
Так, на переконання податкового органу, моментом імпорту слід вважати дату завершення оформлення вантажно-митних декларацій. Відтак, податкова інспекція вважає, що датою імпорту слід вважати 23 лютого 2012 року, про що свідчить відтиск штампу Вінницької митниці на вантажно-митних деклараціях.
Натомість, товариство вважає таку позицію необґрунтованою та посилається на визначення моменту здійснення імпорту, що наведене у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З урахуванням наведеного, на переконання представників позивача, датою імпорту в даному випадку слід вважати не 23 лютого 2012 року, а 22 листопада 2011 року, тобто коли товар було поставлено на Ягодинську митницю.
Проаналізувавши положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд зважає на таке.
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема статтею 2, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
За порушення резидентами строків, передбачених, в тому числі статтею 2 цього Закону, настає відповідальність у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Вказане передбачено статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Таким чином, з наведеного випливає, що стягнення пені може застосовуватися лише у разі перевищення резидентом строків імпортної операції понад 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що положеннями статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що під імпортом (імпортом товарів) розуміється купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Цією ж статтею визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України (частина 2 статті 321 Митного кодексу України).
Таким чином, з огляду на умови, визначені у контракті від 06 травня 2011 року, а також враховуючи те, що обумовлений у контракті товар було поставлено на Ягодинську митницю 22 листопада 2011 року та з цього часу знаходився під митним контролем, тому суд дійшов висновку, що обґрунтування податкового органу, наведене у акті перевірки, не узгоджується із вимогами чинного законодавства.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, поставку товару згідно з умовами контракту від 06 травня 2011 року здійснено 22 листопада 2011 року, хоча граничним терміном надходження товару після передоплати, здійсненої 13 травня 2011 року, було 09 листопада 2011 року. Вказана обставина не заперечується представниками позивача.
Відтак, податковий орган обґрунтовано почав нараховувати пеню за порушення строку, визначеного статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", починаючи з 10 листопада 2011 року. Натомість, орган державної податкової служби помилково визначив дату імпорту саме 23 лютого 2012 року, що сприяло нарахуванню неправильного розміру пені, адже пеня нараховувалась протягом періоду, починаючи з 10 листопада 2011 року по 23 лютого 2012 року.
Водночас суд бере до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, що викладені в ухвалі від 02.06.2014 року та на виконання якої витребував у представника відповідача детальний розрахунок нарахування пені за порушення позивачем термінів надходження валютної виручки по імпортному контракту ТОВ «Видавництво «Поділля» та з'ясовано, що податковим органом розраховано пеню за 13 днів прострочення, в той час в судовому засіданні встановлено прострочення поставки товарів за 12 днів. Тобто, враховуючи дані вище вказаного розрахунку пеня за один день прострочки недопоставленого товару повинна становити 10231,16 грн. (0,3% від суми вартості недопоставленого товару 3410385,34 грн.) * 12 (календарні дні) = 122773,00 грн. (а.с.186).
За наведених обставин податкове повідомлення-рішення №0000542200 слід визнати частково протиправним із врахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, а саме в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1255774,00 грн. підлягає скасуванню, оскільки встановлено, що поставка дійсно здійснена 22.11.2011 року, хоча граничним терміном надходження товару після передплати, здійсненої 13.05.2011 року було 09.11.2011 року, відтак податковим органом правильно здійснено нарахування пені з 10.11.2011 року по 22.11.2014 року; в частині ж нарахування пені з 22.11.2014 року не підлягає задоволенню, оскільки таке нарахування здійснено в порушення норм чинного податкового законодавства.
На переконання суду, податкове повідомлення-рішення №0000532200 також є протиправним та підлягає скасуванню, адже прийняте на підставі порушень, які товариство не вчиняло. До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що товариство не повинно було декларувати в порядку, що визначений пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та статтею 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами".
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість вимог товариства, інших підстав та доказів, за наслідком перегляду судового рішення від 07.10.2013 року, в спростування вище зазначеного представником відповідача суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, адміністративний позов слід задовольнити частково.
Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 30 серпня 2013 року Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції.
Визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення №0000542200 від 30 серпня 2013 року Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції на суму 1255774 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні) 05 коп.
В скасуванні частини податкового повідомлення-рішення №0000542200 від 30 серпня 2013 року Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції на суму 122773 грн. (сто двадцять дві тисячі сімсот сімдесят три гривні) 92 коп. - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Поділля" судовий збір в розмірі 2089 гривень 83 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Томчук Андрій Валерійович