Справа 688/3389/14-ц
№ 2/688/670/14
Рішення
Іменем України
(заочне)
(вступна та резолютивна частини)
30 липня 2014 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Мазур Н.В.,
при секретарі - Ярощук Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд, -
Керуючись ст. 218 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити .
Визнати ОСОБА_3, 1959 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, кожній, по 121 грн.80 коп. в повернення судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Шепетівським міськрайсудом Хмельницької області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя:
Справа 688/3389/14-ц
№ 2/688/670/14
Рішення
Іменем України
(заочне)
30 липня 2014 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Мазур Н.В.,
при секретарі - Ярощук Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житлом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вони являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.10.1994 року та свідоцтва, виданого 11.02.2013 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 584 та витягу є Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 481503 від 14.02.2013 року. Вказує на те, що, крім них, у даній квартирі зареєстрований відповідач - ОСОБА_3, який у ній фактично не проживає, так як проживає в с.Підлісці Ізяславського району Хмельницької області, проте в добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку з житлового будинку не бажає, що істотно перешкоджає їм, як власникам даного нерухомого майна, належним чином ним розпоряджатися та змусило їх звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_2, яка одночасно є представником за довіреністю позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому заокном порядку, про що свідчить поштове повідомлення про одержання судової повістки за місцем фактичного проживання та повідомення-телеграма про час та місце розгляду справи, причини його неявки суду невідомі. Заяви, клопотання про відкладення слухання справи суду не направляв.
Вислухавши пояснення пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 383, 391 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для проживання та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Статтею 150 ЖК Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Вимогами ч. 2 ст. 64, ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України визначено, що до членів сім'ї наймача (власника) жилого будинку (квартири) належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що позивачі являються співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджється свідоцтвом про право власності на житло від 25.10.1994 року та свідоцтвом, виданого 11.02.2013 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 584, витягом є Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 481503 від 14.02.2013 року, технічним паспортом на квартиру, що знаходиться у власності № 187 від 14.07.1989 року.
Крім позивачів, у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_3, що підтверджується витягом із домової книги.
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого повторно, 31 травня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиці, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 53 від 11.03.2003 року.
Як зазначила позивач, ОСОБА_2, яка одночасно є представником за довіреністю позивача ОСОБА_1 відповідач вибув з їхньої квартири на постійне проживання до іншого населеного пункту - с.Підлісці Ізяславського району Хмельницької області, дану обставину підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка являється сусідкою позивачів, тому суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування даним жилим приміщенням.
За наведених обставин, вимоги позивачів грунтуються на законі, доведені відповідними доказами та підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9, 150 ЖК Української РСР, ч.2 ст.405 ЦК України , ст.ст. 213-215 ЦПК України,
суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, 1959 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, кожній, по 121 грн.80 коп. в повернення судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Шепетівським міськрайсудом Хмельницької області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя