Справа № 502/959/14-ц
31 липня 2014 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Балана М.В.,
при секретарі - Урсул Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до
Шевченківської сільської ради
про
встановлення факту належності та
визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання належним житлового будинку АДРЕСА_1, за Позивачами та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в рівних частках, як членів колгоспного двору та визнання за ними права власності по ? частині вказаного житлового будинку, в тому числі по 1/3 частині за законом, як членів колгоспного двору та по 1/6 частині, як спадкоємці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
З позовної заяви вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований у 1991 році та до 15.04.1991 року належав до колгоспного двору, головою якого був позивач, та членами якого були ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, дружина позивача та ОСОБА_2, донька позивача. Правовстановлюючих документів на житловий будинок оформлено не було.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дружини та мати позивачів ОСОБА_3. Позивачі є спадкоємцями першої черги після її смерті та прийняли спадщину фактично, оскільки спільно проживали в житловому будинку.
При звернені до нотаріуса для оформлення право на спадщину, позивачам було відмовлено, у зв?язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній та запропоновано звернутись для вирішення цього питання до суду.
Позивачі у судове засідання не з'явились, однак надали заяви про те, що позов підтримують, просять справу розглянути за їх відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про те, що виконком Шевченківської сільської ради визнає позовні вимоги позивачів у повному обсязі, та просить справу розглянути за відсутності їх представника.
На підставі письмових заяв позивача та відповідача суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.169, 197 ЦПК України.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, судом достовірно встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини:
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, актовий запис №65, відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого виконкомом Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2, виданого Шевченківською сільською радою, 27.10.1984 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, актовий запис №31, прізвище дружини після шлюбу - ОСОБА_4.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого Шевченківською сільською радою Кілійського району, 04.11.1985 року народилась ОСОБА_6, актовий запис №125, батьками якої вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
21.09.2007 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на ОСОБА_7, актовий запис №110, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області 21.09.2007 року.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи, виданої 08.04.2014 року Кілійським РС ГУДМС України в Одеській області ОСОБА_3, знята з реєстрації з ІНФОРМАЦІЯ_4 з АДРЕСА_1 у зв?язку зі смертю.
Відповідно до будинкової книги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на день смерті ОСОБА_3, були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином судом встановлено, що позиваці є спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_3 та прийняли спадщину відповідально до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України.
Спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, складається з частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Шевченківської сільської ради Кілійського району за №224/02.01.23 від 07.03.2014 року, двір за адресою: АДРЕСА_1, на 16.04.1991 року відносився до категорії колгоспних дворів на підставі по господарської книги №30, особовий рахунок НОМЕР_5 за 1991-1995 року. До складу двору входили: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6.
Відповідно до технічного паспорту, складеного Кілійським РБТІ та РОН 14.03.2014 року, житловий будинок АДРЕСА_1, побудований у 1991 році та складається з: житлового будинку літ. «А», веранди літ. «а», навісів літ. «а1, а2, б, Г, д», літня кухні літ. «Б», гар аж літ. «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», надвірні споруди 1-4, І.
23.04.2014 року за №122/01-16 Приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_2 наданий інформаційний лист, щодо неможливості оформлення спадщини ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв?язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Згідно повідомлення Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області за №538/01-16 від 17.06.2014 року, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкова справа не заводилась, в передбачений законом термін до Кілійської районної державної нотаріальної контори ніхто не звертався. Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №37644493, 37644506 від 17.06.2014 року відомості про залишені заповіти та заведену спадкову справу після ОСОБА_3 відсутні.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися i розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших ocіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 1261, 1268 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті після життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.120 ЦК УРСР ( в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1-2 ст.123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
На підставі роз'яснення Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року за №19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ на це майно відсутній, питання визначення належності цього майна померлим та наступного власника, якими є позивачі, повинно вирішуватися у судовому порядку України.
Згідно п.5 ч.2 ст.234, ст.256 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Стосовно порядку спадкування Пленум Верховного Суду України у Постанові №4 від 24.06.1983 року роз'яснив, що в разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що право позивача на спадщину підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а позов задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1269 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину житлового будинку в АДРЕСА_1, в тому числі на 1/3 частину будинку, як за членом колишнього колгоспного двору та на 1/6 частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на ? частину житлового будинку в АДРЕСА_1, в тому числі на 1/3 частину будинку, як за членом колишнього колгоспного двору та на 1/6 частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан