Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/3401/14 Головуючий у 1-й інстанції: Плечищева О.В.
Суддя-доповідач: Кочеткової І.В.
07 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Панкеева О.В.,
При секретарі: Книш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним акту про порушення та розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року у справі
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом і просив визнати дії працівників районних електричних мереж по нарахуванню вартості необлікованої електроенергії неправомірними, а акт про порушення ним Правил користування електричною енергією для населення №00133693 від 25 січня 2008 року недійсним.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність складання працівникам ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Оріхівського РЕМ акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та визначення вартості і обсягу необлікованої електроенергії.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист у спосіб, передбачений законом.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Оскаржуваний акт був складений посадовими особами відповідача на виконання відповідних положень Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р.
На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до п. 53 Правил відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.
Зазначений акт і розрахунок збитків не являються правочином і не можуть бути визнані судом недійсними в порядку, передбаченому ст.16 ЦК. Правилами також не передбачено визнання акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією і розрахунку збитків недійсними.
Акт і розрахунки не встановлюють для споживача ніяких обов'язків, а є тільки різновидом претензії, підставою для нарахування величини збитків. Він являється доказом факту порушення споживачем Правил, який може надаватися або оспорюватися сторонами у відповідності до ст.58 ЦПК України у разі спору про застосування відповідних санкцій і якому у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України суд надає оцінку при розгляді відповідного спору.
Зважаючи на те, що дії відповідача по складанню оскаржуваного акту і нарахуванню збитків не порушують цивільні права позивача і не встановлюють для останнього ніяких обов'язків, підстав для застосування до відповідача передбачених законом матеріально-правових заходів примусового характеру на не має.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права являються безпідставними.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року по цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: