вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"11" червня 2014 р. Справа № 370/939/14-ц
Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Захарченко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Реєстраційна служба Макарівського РУЮ Київської області про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно , -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі-позивачі) звернулися до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (далі-відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Реєстраційна служба Макарівського РУЮ Київської області, вказавши також третьою особою: Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області та просили суд визнати за ними право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті їхнього батька ОСОБА_4 та тлумачити складеного останнім зміст заповіту.
В обґрунтування позовних вимог, позивачі, посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_4, який постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,872 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області. Ще за життя, ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого, належну йому частку (пай), що перебуває на території Бишівської сільської ради, розміром 2, 872 га він в рівних частках заповів позивачам по справі. Оскільки на час відкриття спадщини позивачі постійно не проживали разом із спадкодавцем, тому вони подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Окрім позивачів, до числа спадкоємців належить також відповідач по справі ОСОБА_3, який є їхнім братом, а відповідно спадкоємцем за законом першої черги. На час відкриття спадщини спадкоємцем також була матір позивачів - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте, оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на вищезазначену земельну ділянку позивачі не мають можливості у зв'язку з тим, що згідно вищевказаного заповіту, батько (спадкодавець) заповів їм в рівних частках земельну ділянку, яка належала йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай), серії IV-KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року, а в дійсності земельна ділянка йому належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року. За таких обставин без здійснення судом тлумачення складеного ОСОБА_4 заповіту позивачі не мають можливості оформити своє право на спадщину (земельну ділянку).
У судове засідання позивачі не прибули, через канцелярію суду подали письмові заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, в заяві зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, подав до суду заяву, в якій просив суд слухати справу у його відсутність. Позов визнав.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Реєстраційна служба Макарівського РУЮ Київської області у судове засідання свого представника не направили, надіслали лист з проханням розглянути справу у їх відсутність.
Третя особа Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про свою участь у справі не заявили, а тому відповідно до ст. 36 ЦПК України справа розглядається без участі вказаної третьої особи.
Дослідивши письмові матеріали справи, матеріали спадкової справи № 424/2008 р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивачів, який постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 31 березня 2008 року виконавчим комітетом Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,872 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії IV- KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року. Право власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 набув на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстровано в Книзі запису державних актів за № 240.
Ще за життя, а саме, 15 листопада 2005 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бишівської сільської ради, реєстровий номер 317, відповідно до якого, належну йому частку (пай), що перебуває на території Бишівської сільської ради, розміром 2,872 га та належала йому на підставі сертифікату про право власності на земельну частку (пай) серії IV- KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року, він в рівних частках заповів позивачам по справі.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
А згідно ст. 1270 цього Кодексу, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Оскільки на час відкриття спадщини позивачі постійно не проживали разом із спадкодавцем, тому вони подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. (аркуш спадкової справи 1,2)
Окрім позивачів, до числа спадкоємців належить також відповідач по справі ОСОБА_3, який є їхнім братом, а відповідно спадкоємцем за законом першої черги. На час відкриття спадщини спадкоємцем також була матір позивачів - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим виконавчим комітетом Бишівської сільської ради 22 квітня 2010 року.
Проте, оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на вищезазначену земельну ділянку позивачі не мають можливості у зв'язку з тим, що згідно вищевказаного заповіту, спадкодавець заповів їм в рівних частках земельну ділянку, яка належала йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай), серії IV-KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року, а в дійсності земельна ділянка йому належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KB за № 001258, виданого 29 березня 2001 року. За таких обставин без здійснення судом тлумачення складеного спадкодавцем заповіту позивачі не мають можливості оформити своє право на спадщину (земельну ділянку).
Відповідно до ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Згідно ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Таким чином, прийнявши після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину, про що свідчать подані ними до нотаріальної контори заяви, позивачі не мають можливості оформити своє право на неї та отримати відповідне свідоцтво в органах нотаріату у зв'язку з неможливості тлумачення нотаріусом волі заповідача, що підтверджується відповіддю державного нотаріуса від 29 березня 2014 року за № 939/02-31.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності із положеннями ч. 2-3 п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину у судовому порядку не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє у оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, а також приймаючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 213, 1218, 1220, 1222, 1225, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,174,212, 215, 223 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Реєстраційна служба Макарівського РУЮ Київської області про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Тлумачити заповіт померлого ОСОБА_4, уродженця села Бишів Макарівського району Київської області, ідентифікаційний номер 08528022039, посвідчений 15 листопада 2005 року секретарем виконавчого комітету Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області Анапольською А.Л., зареєстрованого в реєстрі № 317, як про вираження волі померлого заповісти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку, право власності на яку підтверджується державним актом серії IV-KB № 001258 виданим 29 березня 2001 року загальною площею 2,872 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222780600:06:027:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності за заповітом в рівних частках на земельну ділянку площею 2,872 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222780600:06:027:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області та відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-KB за № 001258 належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом десяти днів з часу проголошення рішення, а для осіб, які його оскаржують, без участі яких воно було проголошено - десять днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає чинності відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Суддя М.Ю. Устимчук