Провадження № 11-кп/774/1154/14 Справа № 183/9982/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
07 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
При секретарі: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Захисника-адвоката : ОСОБА_7
Обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянула 07 серпня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року,
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, розлучений, освіта середня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз: 04.09.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 307, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 26 жовтня 2010 року за відбуттям покарання,
засуджений: за ч.1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_8 , визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
12 вересня 2013 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на скоєння розбійного нападу на продуктовий кіоск, розташований по АДРЕСА_2 . З цією метою ОСОБА_8 узяв револьвер, виготовлений саморобним способом, який придбав раніше у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, маючий зовнішній вигляд ідентичний справжньому револьверу та непридатний для стрільби через непрацездатність ударно-спускового механізму.
З метою маскування, ОСОБА_8 , за допомогою фарби розмалював собі обличчя та підклав під верхній одяг предмети, які змінили його фігуру, зробивши тулуб більш об'ємним, після чого направився до торгового кіоску, що належить ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , 12 вересня 2013 року близько 12.10 годин, знаходячись поблизу торгівельного кіоску, розташованого по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер протиправних дій, з корисливих мотивів, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, дочекавшись , коли у кіоску не буде покупців, шляхом вільного доступу через відчинені вхідні двері, зайшов у приміщення торгового кіоску, де за прилавком знаходилась продавець ОСОБА_10 ОСОБА_8 , застосовуючи психічне насильство, направив револьвер на продавця ОСОБА_10 , висловивши вимогу передати йому гроші з каси. ОСОБА_10 , сприймаючи реально небезпеку для свого життя, передала ОСОБА_8 гроші з каси в сумі 98 грн., що належать ОСОБА_9 , якими останній незаконно заволодів.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , перехилившись через прилавок, забрав дві запаковані пачки цигарок з назвою «Прилуки», вартістю 8 грн. 50 коп. кожна, що належать ОСОБА_9 , після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись майном ОСОБА_9 на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_8 скоїв розбійний напад, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 115 грн., потерпілій ОСОБА_10 - фізичний збиток.
Умисні дії ОСОБА_8 , що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оскаржуючи фактичних обставин справи, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, призначити йому більш м'яке покарання. Також просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 просив задовольнити його апеляційну скаргу за доводами зазначеними в ній.
Прокурор просив вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого та його захисника, міркування прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування та судом вивчені всі обставини, які могли мати значення у кримінальному провадженні. Порушень в ході досудового розслідування та в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які могли бути підставою для скасування або зміни вироку суду, перевіркою матеріалів кримінального провадження не виявлено.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги. Висновок суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи в апеляційній скарзі обвинуваченим, а також ніким з учасників процесу не оспорюється , тому апеляційним судом не перевіряється.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 в зазначених правопорушеннях відповідає доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні та які суд поклав в основу обвинувального вироку.
Суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст. 187 КК України \ як такі, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) \.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого щодо суворості призначеного останньому покарання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими зважаючи на наступне.
Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, метою покарання засудженого є його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 із застосуванням ст. 69 КК України суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини, що впливають на покарання, а саме: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, сукупність усіх обставин у справі, особу обвинуваченого, який характеризується опосередковано, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, також судом враховано ставлення обвинуваченого до скоєного злочину. Обставинами, що пом'якшують обвинуваченому покарання суд визнав щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій а також те, що обвинувачений згідно довідки за № 3/19-9712 від 12.06.2014 року - хворий на туберкульоз, проходить лікування у МСЧ ДСІЗО. Обставин, що обтяжують покарання останньому судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 , більш м'якого покарання, та вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання новим злочинам.
Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., колегія суддів вважає, що в його задоволенні слід відмовити, так як останній не підпадає під дію цього Закону, оскільки відповідно до ст.1 зазначеного Закону він застосовується до осіб, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими. ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.187 КК України, за злочин, який є тяжким.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4