Справа № 203/4876/14-к
Провадження № 1-кп/0203/352/2014
07.08.2014м. Дніпропетровськ
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040670002100 від 07.07.2014 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, яка має середню освіту, офіційно не працевлаштованої, одруженої, яка офіційно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину, донька 2012 р.н., раніше не судимої, -.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
ОСОБА_6 , 06.07.2014 року, приблизно о 18.00 годин, керуючись злочинним наміром, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, прибула до приміщення ТЦ «Експрес», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Петровського, 13, де, знаходячись в розташованому на першому поверсі зазначеного торгового центру торгового відділу «Золото» ФОП ОСОБА_7 , реалізуючи свої злочинні наміри, в присутності реалізатора даного торгового відділу ОСОБА_8 зняла з наданого їй останньою для огляду планшету з золотими виробами золотий ланцюжок № 1004/3, 585 проби, вагою 23,65 гр. та довжиною 60 см., вартістю 11115,00 грн., який належить ОСОБА_4 , та незважаючи на законні вимоги реалізатора ОСОБА_8 припинити свої протиправні дії, з викраденим майном зникла з місця скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливої зацікавленості, відкрито викрала чуже майно, яке належать ОСОБА_4 , спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі в розмірі 11115,00 грн.
Умисні дії ОСОБА_6 , виразилися у відкритому викраденні чужого майна, кваліфікуються за ч.1 ст. 186 КК України.
В ході досудового розслідування 25.07.2014 року між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_4 , була укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно даної угоди обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнає себе винною у відкритому викраденні майна що належить потерпілому ОСОБА_4 , яке кваліфікується за ч.1 ст.186 КК України, а також сторони підтверджують істотні для даного кримінального провадження обставини, відшкодування збитків та відсутність цивільного позову.
Крім того зазначеною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_6 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваною, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваною, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.186 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені абз.1, 4 п.1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Разом з цим потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч.1 ст.473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України та КК України, кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди сторони угоди, визначена відповідно до положень Загальної частини КК України та в межах санкції ч.1 ст.186 КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_6 із призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази - підлягають розподілу відповідно до ст. 100 КПК України.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст.ст. 122, 124, 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_9 , укладену 25.07.2014 року - затвердити.
ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу на користь держав в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази: золотий ланцюжок № 1004/3, 585 проби, вагою 23,65 гр та довжиною 60 см - залишити у потерпілого ОСОБА_4 ; диск CD-R80 700mb 80 min UPTO52x SPEED з відеофайлами від 06.07.2014 року спостереження приміщення ТЦ «Експресс» - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу; для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1