Справа № 191/35/14-ц
Провадження № 2/191/483/14
08 серпня 2014 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гречко Ю.В.
при секретарі - Силкіній О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення наслідків незаконного перепланування квартири, приведення території земельної ділянки в належний стан та стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення наслідків незаконного перепланування квартири, приведення території земельної ділянки в належний стан та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно до ордера на приватизацію від 08.12.2000 року та свідоцтва на право власності від 18.12.2001 року ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1. З квітня 2013 року відповідачкою ОСОБА_2, в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, почалося незаконне перепланування, а саме, відповідачка демонтувала перегородку між вбиральнею та ванною кімнатою, яка є несучою. Також відповідачкою було закладено центральний вхід до своєї квартири і з іншої сторони будинку демонтовано перегородку яка є несучою, та зроблено центральний вхід до квартири під вікнами позивачки. Також відповідачкою було порушено ст.373-376 ЦК України, а саме: під вікнами будинку де раніше були зелені насадження, ОСОБА_2 самовільно, без дозволу була заасфальтована частина земельної ділянки для більш комфортного підходу до незаконно створеного центрального входу, що викликало у позивачки певні незручності. В зв'язку зі своєю незгодою, а також тому, що позивач переймається за своє життя та здоров'я, вона вимушена була звертатись с запитами та скаргами до місцевих органів влади з приводу перепланування сусідньої квартири, але згідно наданих відповідей позивачці рекомендовано звернутися до суду, а також надано роз'яснення щодо відсутності у відповідачки жодних дозвільних документів на переобладнання квартири. За законом перепланування - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який проводиться на підставі спеціально затвердженої та погодженої проектної документації, при якому змінюються розміри і фізичні параметри приміщення. При цьому може бути здійснено демонтаж перегородок, які не є несучими, або облаштування у них прорізів і проходів раніше не передбачених. При цьому за законом дозволено: - збільшення площі житлових кімнат на рахунок площі коридорів і допоміжних приміщень; - об'єднання між собою суміжних приміщень, якщо це не зачіпає несучі конструкції. Під виглядом перепланування даної квартири відповідачка робе реконструкцію будинку, тобто зносяться стіни, що несуть. Зміни в конструкціях, що несуть, без попереднього огляду і розрахунків фахівців можуть привести конструкцію в негативний стан і спричинити обвалення всієї будівлі. Позивач вважає це не просто порушенням з боку відповідачки Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а злочином проти життя, здоров'я людей і їх майна. Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України «Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку». Згідно до ст. 152 ЖК України «Переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів». Відповідно до п.1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій №76 від 17.05.2005 року регулюються умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, житлових і нежитлових приміщень в житлових будинках. Так, відповідно до 1.4.1 Правил «Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства». Згідно до п.1.4.4 Правил «Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається». На підставі п.1.4.6 Правил «власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку». Відповідно до ч.3 ст.100 ЖК України та п.п. 1.4.6 Правил № 76 «Якщо перепланування здійснене з порушенням норм і правил, що може привести до загрози життю, здоров'я мешканців будинку, цілісності будинку і коммунікаций, то власник буде зобов'язаний відновити той стан, який існував до перепланування, за свій рахунок». У зв'язку із переліченими неправомірними діями зі сторони відповідачки позивач зазнала значної моральної шкоди, яка виразилася в емоційних та душевних стражданнях та хвилюваннях. Своїми неправомірними діями відповідачка змусила позивачку переживати і морально страждати. Внаслідок протиправної поведінки відповідачки позивач на деякий час була позбавлена можливості реалізувати свої уподобання та бажання, як звичайна людина, яка вела досить енергійний спосіб життя, що викликало у неї моральні страждання. У зв'язку з цією ситуацією позивач постійно відчуває небезпеку та хвилюється за своє життя та здоров'я, це негативно позначилося на її психічному стані, змушує її весь час сильно нервувати і переживати. Крім цього, протиправні дії відповідачки спричинили порушення звичного життєвого укладу позивача, тому, що у неї з'явилася необхідність відстоювати свої права у судовому порядку, витрачати на це багато свого часу. Відшкодування заподіяної моральної шкоди, позивач визначає у сумі 20000 гривень. Ця сума обумовлена глибиною душевних страждань, значним погіршенням внаслідок цих страждань стану здоров'я та необхідністю захищати позивачем свої права у судовому порядку. Вона була змушена прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя. На підставі вищевикладеного позивач ОСОБА_1 просить зобов'язати ОСОБА_2 яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, усунути наслідки незаконного перепланування квартири за адресою: АДРЕСА_2, а саме: закрити незаконний вхід до приміщення, відновити попереднє становище шляхом встановлення несучої стіни між вбиральнею та ванною кімнатою, зняти асфальтне покриття та озеленити земельну ділянку. А також позивач просить стягнути на свою користь, грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 гривень та судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про регулювання містобудівної діяльності» контроль за забудовою в населених пунктах покладено на органи місцевого самоврядування та Державну архітектурно - будівельну інспекцію України. Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 Держархбудінспекція України, окрім іншого проводить перевірки дотримання суб'єктами у сфері житлово-комунального господарства правил і норм технічної експлуатації житлових будинків, користування прибудинковими територіями та правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків. Перевіркою Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області, яка була проведена за колективним зверненням від 16.07.2013 року, встановлено, що за вказаною адресою розпочаті будівельні роботи з реконструкції. На момент проведення перевірки виконано роботи з улаштування окремого виходу шляхом встановлення дверей з ролетою, замість віконного отвору з боку фасаду будинку, що виходить на вулицю Миру. Також закладено вхідні двері з боку під'їзду. Перевіркою встановлено, що зазначені роботи були виконані самовільно, у зв'язку з чим на власницю складені протоколи про адміністративне правопорушення та надано приписи про зупинення будівельних робіт і усунення даних порушень. Таким чином Держархбудінспекція в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, у межах наданих їй законом повноважень, провела перевірку та не виявила у даній квартирі демонтажа несучої перегородки між вбиральнею та ванною кімнатою, про що стверджує позивач. Жодних доказів демонтажа будь-якої несучої стіни відповідачем позивач не надала і не могла надати, оскільки ніяких робіт окрім зазначених у відповіді Держархбудінспекції на колективне звернення від 16.07.2013 року у даній квартирі не виконувалось. Доречі вхідні двері з боку під'їзду «закладено» не цеглою, а лише закрито листом гіпсокартону. Тоді як позивач у якості одного з основних обгрунтувань позову посилається саме на знесення несучої перегородки. Встановлені двері з ролетою замість віконного отвору з боку фасаду будинку, жодним чином не зачіпають прав позивача, оскільки право потрапляти до власної квартири на свій вибір, через двері або навіть через віконний отвір є невід'ємним правом відповідача, як власника даної квартири. Крім того, відповідно до технічного висновку експерта з технічного обслуговування будівель і споруд ПП «Архітектурне бюро «Крамаров тектонік групп» (Державна ліцензія АВ №591084). а саме п. 7.2 переобладнання даної квартири можливе, оскільки внутрішні перегородки є не несучими; влаштування дверного отвору з віконного у зовнішній несучій стіні по осі Б можливе за умови демонтажу підвіконної частини і не перевищення його ширини, а також посилення його металічними конструкціями. Відповідно до висновку «Проектної пропозиції для переобладнання нежилого приміщення» даної квартири, розробленому ПП ОСОБА_3 25.03.2013 року і узгодженого для подальшої розробки Головним архітектором Спиедьниківської районного державної адміністрації, ця пропозиція є підставою для виконання проекту переобладнання даної квартири під магазин з облаштуванням вхідного тамбуру, крильця та пандусу з майданчиком. Проте на даний час за приписами Держархбудінспекції дані роботи відповідачем добровільно зупинені і не виконуються. Згідно Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Відповідно до положення Держархбудінспекція України також проводить перевірки дотримання суб'єктами у сфері житлово-комунального господарства державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою, за винятком контролю у сфері квітково-декоративного насінництва. Позивач, посилаючись на те. що ОСОБА_2 заасфальтувала частину земельної ділянки під вікнами будинку просить суд зобов'язати її зняти асфальтне покриття та озеленити земельну ділянку. Проте тією ж перевіркою Держархбудінспекції встановлена відсутність будь-яких інших перепланувань та виконання робіт не зазначених у листі-відповіді. Таким чином, оскільки дані роботи не виконувались відповідачем ОСОБА_2 і немає доказів що вони взагалі будь-ким виконувались, дана вимога позивача є безпідставною. Стягнення моральної шкоди у сумі 20 000 гривень є похідною вимогою від попередніх двох. Як вбачається з вищевикладеного ОСОБА_2 не порушувала права позивача, тому і не завдавала своїми діями моральної шкоди останній. Доводи щодо спричинення моральної шкоди є надуманими, не підтверджені жодним доказом, а тому безпідставні. Окремий подив викликає сума заявленої моральної шкоди а також посилання на побоювання за своє життя і здоров'я та необхідність у зв'язку з цим захищати свої права у судовому порядку. Кожна звичайна людина переймається своїм життям та здоров'ям, включаючи і відповідача, проти якої позивач доречі неоднократно допускала погрози життю та здоров'ю зі свого боку, що підтверджено висновками дільничого інспектора Синельниківського МВ, копії яких були надані суду. Проте ОСОБА_2 ніякими своїми діями не давала позивачу жодного приводу перейматися цими питаннями. На підставі вищевикладеного представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення наслідків незаконного перепланування та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Відповідачка в останнє судове засідання не з'явилася, але раніше пояснювала, що позовні вимоги не визнає. Також зазначила, що зараз в квартирі вона нічого не робить, оскільки має намір її продати.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона також проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2, і їй відомо, що відповідачка вивела вихід із своєї квартири через вікно та заклала двері. Що було зроблено в середині квартири їй невідомо. Вона не бажає, щоб відповідачка переобладнувала свою квартиру під магазин, оскільки не хоче, щоб магазин був в будинку. Раніше вона надала згоду на переобладнання квартири, однак зараз цього не бажає. Можливо, що в будинку від дії відповідачки з'явиться тріщина.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні дала показання, які аналогічні показанням свідка ОСОБА_4
Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення проти позову.
В порушення зазначених вимог позивачка не надала суду жодного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог, що не дає суду можливості встановити обставини, викладені у позовній заяві та ухвалити судове рішення, спираючись лише на припущення.
Так, позивачка посилається на те, що відповідачка у своїй квартирі відповідачка демонтувала перегородку між вбиральнею та ванною кімнатою, яка є несучою. Однак жодного доказу в обґрунтування своїх вимог та доведення цієї обставини позивачкою суду не надано, тоді як представником відповідача цей факт заперечується.
Крім того, як вбачається з наданої представником відповідача копії технічного висновку експерта з технічного обслуговування будівель і споруд ПП «Архітектурне бюро «Крамаров тектонік групп» (Державна ліцензія АВ №591084) переобладнання даної квартири можливе, оскільки внутрішні перегородки є не несучими, що свідчить про недоведеність посилань позивачки на знесення відповідачкою несучої перегородки, що загрожує життю і здоров'ю громадян.
Що стосується посилань позивачки на закладення відповідачкою центрального входу до своєї квартири та демонтування з іншої сторони будинку перегородки, яка є несучою, та створення центрального входу до квартири під вікнами позивачки, то згідно технічного висновку експерта з технічного обслуговування будівель і споруд ПП «Архітектурне бюро «Крамаров тектонік групп» (Державна ліцензія АВ №591084) влаштування дверного отвору з віконного у зовнішній несучій стіні по осі Б можливе за умови демонтажу підвіконної частини і не перевищення його ширини, а також посилення його металічними конструкціями. Із зазначеного випливає, що такими діями відповідачка не могла порушити цілісність несучої стіни житлового будинку та поставити під загрозу життя і здоров'я громадян.
Факт самовільного заасфальтування відповідачкою частини земельної ділянки в суді не доведений, оскільки відповідачка та її представник проти даних обставин заперечували, а позивачка жодного доказу з цього приводу суду не надала.
У відповідності до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Отже, у разі звернення фізичної особи до суду з зазначеним позовом, остання повинна довести суду факт порушення її прав внаслідок здійснених змін у квартирі.
Із показань позивачки та допитаних у судовому засіданні свідків вбачається, що вони не бажають, щоб в будинку був магазин, однак жодних їх прав діями відповідачки не порушено, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.
Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачкою судові витрати по справі стягненню з відповідачки не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 1257 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення наслідків незаконного перепланування квартири, приведення території земельної ділянки в належний стан та стягнення моральної шкоди відмовити.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя: Ю. В. Гречко