Справа № 464/6863/14-а
пр.№ 2-а/464/161/14
04.08.2014 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Мички Б.Р.
при секретарі Дулюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №57 від 29 травня 2014 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову покликається на те, що оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170грн., за те, що нібито він 12 травня 2014 року близько 18.00год. по АДРЕСА_1 надавав сексуальні послуги жінкам за винагороду в сумі 200грн. зазначену постанову вважає незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. В тексті оскаржуваної постанови не конкретизовано місце вчинення правопорушення, належним чином не викладено об'єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення, а саме не зазначено: характер вчинюваних дій, кількість жінок, яким нібито пропонувалися чи надавалися вказані послуги та отриману винагороду. Зазначає, що в травні 2014 року через соціальні Інтернет мережі познайомився для особистого спілкування з дівчиною, з якою вперше зустрівся 12 травня 2014 року по АДРЕСА_1. Під час зустрічі, спілкування відбувалося на сторонні теми, не торкаючись сексуальних тем, тим більше надання сексуальних послуг за гроші. Через декілька хвилин спілкування до нього підійшли особи в цивільному, які представились працівниками відділу по боротьбі з торгівлею людьми ГУ МВС України у Львівській області та провели його в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, де склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП. При цьому, жодних коштів у нього не вилучалось. В подальшому, Адміністративною комісією Сихівської районної адміністрації без належної оцінки всіх доказів та дослідження всіх обставин справи, без належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, тобто у його відсутності винесено оскаржувану постанову, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП. З врахуванням наведеного, стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП. Зазначає, що оскаржувану постанову отримав поштовим відправленням лише 25 червня 2014 року, оскільки на адресованому йому конверті була зазначена невірна адреса.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні фабулі адміністративного позову та просить такий задоволити.
Відповідач Адміністративна комісія Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради явку уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечила, подала суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою секретаря Адміністративної комісії, однак суд приходить до висновку, що таке до задоволення не підлягає, у зв'язку з наявністю у відповідача не лише одного представника, а тому згідно вимог ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради за №57 від 29 травня 2014 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.181-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Згідно даної постанови, позивач визнаний винним в тому, що 12 травня 2014 року близько 18.00 год. на АДРЕСА_1 надавав платні сексуальні послуги жінкам. За годину надання вказаних послуг отримує від жінок винагороду в сумі 200грн.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У поданому адміністративному позові позивач свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив з підстав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, оскільки він не надав сексуальних послуг за гроші та не пропонував таких.
Об'єктивна сторона вищевказаного правопорушення, передбаченого ст.181-1 ч.1 КУпАП, полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду або будь яку іншу форму відшкодування. При цьому, винагорода є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №0190834 від 12 травня 2014 року при затриманні у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 грн., як винагорода за надання послуг інтимного характеру, виявлені не були, не вилучались, огляд взагалі не проводився. Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні ст.251 КУАП, оскільки такий містить суперечливі дані.
Окрім складеного протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, жодних документальних доказів в матеріалах справи, а також посилань на них в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності немає.
Зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП. Оскаржувана ж постанова Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №57 від 29 травня 2014 року не відповідає зазначеним вимогам, зокрема: в ній невірно зазначені відомості про особу щодо якої розглядається справа, замість ОСОБА_1, зазначено - ОСОБА_1; така не містить об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, зокрема відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи - характер вчинюваних дій, кількість жінок, яким нібито пропонувалися чи надавалися вказані послуги та отриману винагороду.
Згідно з ч. 1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Всупереч наведеному, справу про адміністративне правопорушення відносно позивача розглянуто у його відсутності, жодних доказів належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, відповідачем суду не представлено.
А відтак, при розгляді справи відповідачем, всупереч вимог ст.280 КУпАП не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не враховано пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1.
Згідно ч.2, 4 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, всупереч вищезгаданим нормам, відповідач в судове засідання не з'явився, не представив суду жодних доказів в підтвердження вчинення позивачем правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови та такі в матеріалах справи відсутні. Відтак, доводи позивача не спростовано.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарг на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
За наведених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 181-1 ч.1 КУпАП не доведена, відповідно, постанова Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №57 від 29 травня 2014 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі ст.ст.181-1 ч.1, 251, 283, 284, 287-289, 293 КУАП та керуючись ст.ст.11, 18, 71, 86, 99, 128, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -
Позов задоволити.
Постанову №57 від 29 травня травня 2014 року - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.181-1 ч.1 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.171-2 КАС України постанова суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Постанова є оригіналом, виготовлена в одному примірнику і зберігається у справі №464/6863/14-а