Справа №: 398/9138/13-ц
Іменем України
"28" липня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.
при секретарі - Соловйовій Л.Є.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1;
відповідача - Мардуса Б.С.
третьої особи - Губко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «НВО Етал», з участю третьої особи - Олександрійського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
про скасування акту (спеціального) розслідування нещасного випадку за формою Н-5 і акту про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом за формою НПВ та зобов'язання до складання актів за формою Н-5 та формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, -
позивач звернувся до суду з позовною заявою де просить:
- скасувати акти розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року на АТ «НВО «ЕТАЛ» від 20 грудня 2012 року та від 13 березня 2013 року відносно ОСОБА_4;
- зобов'язати АТ «НВО «ЕТАЛ» скласти акти за формами Н-5 та Н-1 про нещасний випадок на виробництві, пов'язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_4 10 серпня 2006 року.
Свої вимоги мотивує тим, що він працював налагоджувальником машин і автоматичних ліній по виробництву виробів із пластмаси в цеху з переробки пластмас №204 відділення термопласти автоматів ПАТ «НВО «ЕТАЛ» протягом двадцяти чотирьох років.
10 серпня 2006 року при обслуговуванні та налагоджуванні литійової машини отримав пластмасою опік обличчя та правого ока. З опіком був направлений керівництвом цеху в медпункт, а далі за направленням медичної сестри - до МЛ №1.
В очному відділенні йому надавав медичну допомогу лікар-офтальмолог завідуючий відділенням ОСОБА_5 та було відкрито лист непрацездатності за №601336. Зазначає, що перебував на лікарняному з 10.08.2006 року по 01.09.2006 року, а потім був виписаний до роботи з 02.09.2006 року. Під час лікування лікар йому пояснив, що отримані ним опіки можуть мати віддалені наслідки, в тому числі не виключена втрата зору на вражене око.
В 2006 році на прохання керівництва цеху, акт Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, не складався.
Після виходу на пенсію він звернувся з заявою до директора АТ «НВО «ЕТАЛ» Карпенка В.С. із проханням скласти акт за формою Н-1.
20.12.2012 року було складено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року, в якому вказано, що опитавши свідків, вивчивши медичну документацію, комісія дійшла висновку, що факт нещасного випадку з ОСОБА_4 не встановлений.
Після цього він звернувся до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області, внаслідок чого директору АТ «НВО «ЕТАЛ» Карпенку В.С. винесено припис із пропозицією провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку.
15 квітня 2013 року складено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року, в якому зазначено, що комісія дійшла висновку, що факт нещасного випадку з ОСОБА_4 саме на виробництві не встановлений.
З вищевказаними висновками він не погоджується, оскільки отримав травну на виробництві, що підтверджується наступними доказами: направленням в поліклініку від 10.08.2006 року, довідкою міської лікарні №1 м. Олександрії за № 4610 від 10.12.2012 року, в якому відображено перебіг хвороби із моменту травмування до 13.11.2012 року, показаннями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Посилається на те, що член комісії, а саме завідувач сектору страхового експерта з охорони праці відділення ВДФСНВ у Олександрійському районі Несвєтаєва В.Г. виклала свою особливу думку до акту від 15 квітня 2013 року, в якій зазначила, що нещасний випадок, який стався 10 серпня 2006 року з налагоджувальником машин і автоматичних ліній по виробництву виробів з пластмаси ОСОБА_4 під час обслуговування термопластавтомату ДК 75/25 №56 необхідно визнати таким, що пов'язаний із виробництвом на підставі п.5 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232. Цей нещасний випадок взяти на облік на ПАТ «НВО «ЕТАЛ» та скласти акт за формою Н-1.
Посилаючись на ст. 22 Закону України «Про охорону праці», п.10 Порядку проведення розслідування ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року, просить його вимоги задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав зазначених в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, пояснивши, що підприємство не спростовує факту отримання травми ока позивачем, але вважає, що цей нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом та посилається на те, що доказів отримання ОСОБА_4 травми під час виконання трудових обов'язків немає.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримує і вважає, що травма, отримана позивачем 10.08.06 року, пов'язана з виробництвом.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідача та третьої особи, свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За змістом ст., ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом ст. 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці», пп. 10, 13, 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року, роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування нещасного випадку за відповідною формою.
У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ, або незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.
Судом встановлено, що позивач працював налагоджувальником машин і автоматичних ліній по виробництву виробів із пластмаси цеху з переробки пластмас № 204 відділення термопласти автоматів ПАТ «НВО «ЕТАЛ» протягом двадцяти чотирьох років.
10 серпня 2006 року, при обслуговуванні та налагоджуванні литійової машини, позивач отримав пластмасою травму правого ока, внаслідок чого, за направленням медичної сестри підприємства прибув до Олександрійської
Міської лікарні №1.
В очному відділенні лікарні позивачу надав медичну допомогу лікар-офтальмолог завідуючий відділенням ОСОБА_5 та було відкрито лист непрацездатності за № 601336. Позивач відмовився від госпіталізації до стаціонару та перебував на амбулаторному лікуванні з 10.08.2006 року по 01.09.2006 року, а потім був виписаний до роботи з 02.09.2006 року.
В 2006 році акт Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, не складався.
На момент, коли стався нещасний випадок з ОСОБА_4 діяв Порядок про розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, який втратив чинність з 01.01.2012 року.
Після виходу на пенсію позивач звернувся з заявою до директора АТ «НВО «ЕТАЛ» Карпенка В.С. із проханням скласти акт за формою Н-1.
20.12.2012 року було складено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року, в якому вказано, що опитавши свідків, вивчивши медичну документацію, комісія дійшла висновку, що факт нещасного випадку з ОСОБА_4 не встановлений (а.с. 60 - 62).
Після цього позивач звернувся до територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області.
За зверненням ОСОБА_4, було винесено припису №1 територіального управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області від 13.03.2013 року, де директору АТ «НВО «Етал» було запропоновано провести повторне (додаткове) розслідування, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом), затвердити (переглянути) акт за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку тощо (а.с.32).
15.04.2013 року було проведено повторне розслідування, за результатами якого складено акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 10.08.2006 року на АТ «НВО «Етал» ( а.с. 63 - 65). У висновках комісії вищевказаного акту зазначено - повторно опитавши свідків, додатково опитавши медичну сестру ОСОБА_15, повторно вивчивши медичну документацію та надану ОСОБА_4 в теруправління Держгірпромнагляду Кіровоградської області копію направлення від 10.08.2006 року в лікарню № 1 комісія дійшла висновку, що факт нещасного випадку з ОСОБА_4, а саме на виробництві не встановлений (а.с. 34 - 35, 63 - 65).
Вищевказаний акт підписано головою комісії М.Ф. Бабіною, головою профкому А.І.Нерієвським та завідувачем сектору - страхового експерта з охорони праці відділення ВДФСНВ у Олександріському районі В.Г. Несвєтаєвою, яка виклала свою особливу думку до акту від 15 квітня 2013 року, в якій зазначила, що нещасний випадок, який стався 10 серпня 2006 року з налагоджувальником машин і автоматичних ліній по виробництву виробів з пластмаси ОСОБА_4 під час обслуговування термопластавтомату ДК 75/25 №56 необхідно визнати таким, що пов'язаний із виробництвом на підставі п.5 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 30.11.2010 року №1232. Цей нещасний випадок взяти на облік на ПАТ «НВО «ЕТАЛ» та скласти акт за формою Н-1.
Відповідно до п. 59 Порядку, у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 рішення спеціальної комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
З направлення в поліклініку від 10.08.2006 року (а.с. 28), з довідки міської лікарні № 1 м. Олександрії за № 4610 від 10.12.2012 року, (а.с. 29) вбачається перебіг хвороби із моменту травмування до 13.11.2012 року, а також дані обставини підтверджуються поясненнями сторін та свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
Так, свідок ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що вона безпосередньо бачила момент травмування позивача, оскільки працювала у той день в цеху на 37 машині, що знаходиться навпроти 56-ої машини, де і сталася ця подія. Під час наладки та запуску 56-ої машини сталося виприскування гарячої суміші в обличчя позивача.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона, як завідувач сектору страхового експерта з охорони праці відділення ВДФСНВ у Олександрійському районі, була в складі комісії по розслідуванню нещасного випадку з позивачем та виклала свою особливу думку до акту від 15 квітня 2013 року, в якій зазначила, що нещасний випадок, який стався 10 серпня 2006 року з налагоджувальником машин і автоматичних ліній по виробництву виробів з пластмаси ОСОБА_4 під час обслуговування термопластавтомату ДК 75/25 № 56 необхідно визнати таким, що пов'язаний із виробництвом. Цієї ж думки вона дотримується і до цього часу.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є завідуючим офтальмологічним відділенням Олександрійської ЦМЛ № 1. Дійсно, 10.08.06 року до відділення звернувся позивач за направленням оздоровчого пункту НВО «Етал» з скаргою на печію в очах. Поставлений ним діагноз був таким - термічний опік рогівки парами розплавленого пластику, позивачу було запропоновано госпіталізацію до відділення, але він відмовився та лікувався амбулаторно.
Свідок ОСОБА_9 також пояснила, що вона 10.08.06 року працювала в цеху НВО «Етал» в одній бригаді з позивачем. В неї зламалася машина, на якій вона працювала, тому вона підійшла до машини № 56, наладкою якої саме займався позивач та бачила, що з ним стався нещасний випадок, все його обличчя було червоне.
За клопотанням представника позивача, ухвалою від 27.03.14 року судом було призначено судово-медичну експертизу, згідно з висновком якої, судово-медичних даних, по яким можливо було б говорити чи мала місце травма 10.08.06 року - немає, говорити про механізм травми неможливо.
Посилання представника відповідача на те, що факт направлення ОСОБА_4 до лікарні не є доказом отримання ним травми на виробництві, суд не може прийняти до уваги, оскільки під час розслідування нещасного випадку компетентною комісією було встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача, знаходився на робочому місці, виконував роботу по налагоджуванню роботи литійової машини, а точніше термопластавтомату ДК 75/25 № 56, де з ним стався нещасний випадок, а саме виприскування гарячої суміші в обличчя позивача, що підтвердили вищевказані свідки, після чого він був направлений до медсестри, а звідти міську лікарню №1.
За змістом ст., ст. 153, 159 - 161 КЗпП, ст., ст. 13, 17, 18 Закону "Про охорону праці" обов'язок належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці лежить на роботодавцеві. В матеріалах справи відсутні докази порушень з боку позивача своїх обов'язків, щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Таким чином, встановивши, що травмування позивача відбулось під час виконання ним своїх трудових обов'язків, на робочому місці, суд визнає складені відповідачем акти розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року на АТ «НВО «ЕТАЛ» від 20 грудня 2012 року та від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4 про нещасний випадок, що не пов'язаний з виробництвом, незаконними і скасовує їх.
Одночасно, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача скласти нові акти про нещасний випадок з ОСОБА_4, що пов'язаний з виробництвом.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а позовні вимоги задоволенні, то згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст., ст. 11, 59, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати акти розслідування нещасного випадку, що стався 10 серпня 2006 року на АТ «НВО «ЕТАЛ» від 20 грудня 2012 року та від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4.
Зобов'язати АТ «НВО «ЕТАЛ» скласти акти за формами Н-5 та Н-1 про нещасний випадок на виробництві, пов'язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_4 10 серпня 2006 року.
Стягнути з АТ «НВО «ЕТАЛ» на користь держави 243,60 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: