05 серпня 2014 року Чернігів Справа № 825/2450/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
при секретарі Тищенко М.В.,
за участю представника відповідача Литвиненко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним публічного акціонерного товариства «Чернігівторгбуд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання недійсною та скасування вимоги, -
21.07.2014 позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати недійсною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ю-12 від 08.05.2014.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04.06.2013 управлінням Пенсійного фонду України у м. Чернігові була виставлена вимога про сплату боргу №Ю-12. Зазначена вимога пройшла процедуру судового оскарження і постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 №825/3503/13-а і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду № 825/3503/13-а від 16.01.2014 була залишена без змін. Отже, вимога про сплату боргу №Ю-12 від 04.06.2013 з 16.01.2014 набула законної сили і є виконавчим документом, обов'язковим до виконання. 07.11.2013 ДПІ у м. Чернігові на адресу позивача була направлена ще одна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-12у від 01.11.2013. Дана вимога була оскаржена до суду і постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 була визнана частково недісною і скасована на суму 32045,40 грн. 04.04.2014 ДПІ у м. Чернігові на адресу позивача була направлена ще одна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-12 на суму 43273,27 грн. Зазначена вимога на момент звернення до суду перебуває на оскарженні в Чернігівському окружному адміністративному суді. Позивач вважає, що він не повинен платити один і той же соціальний внесок двічі, так як борг підприємства охоплений попередніми вимогою про сплату боргу управління Пенсійного фонду України у місті Чернігові та ДПІ у м.Чернігові (що буде стягнутий ДВС), а дії ДПІ м. Чернігова, якими вони зазначений борг включили у свою вимогу № Ю-12 від 08.05.2014, суперечать вимогам статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до картки особового рахунку позивача по єдиному соціальному внеску станом на 31.10.2013 загальна сума заборгованості з єдиного соціального внеску складає 44544,45 грн. Відповідно відомостей з особового рахунку ПАТ «Чернігівторгбуд» по платежу 71010000 в частині історії виникнення недоїмки встановлено, що вказана сума заборгованості сформувалась у зв'язку з відсутністю сплати підприємством грошового зобов'язання, самостійно визначеного у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів. Всього ПАТ «Чернігівторгбуд» не сплачено самостійно визначеного та нарахованого по терміну сплати єдиного соціального внеску в сумі 43484,06 грн. Також зазначає, що у зв'язку з несплатою сум єдиного соціального внеску по особовому рахунку ПАТ «Чернігівторгбуд» проведено нарахування штрафу та пені станом на 25.07.2014, а саме: пені всього на суму 1060,39 грн, в т.ч. 11.05.2012 - 221,03 грн, 06.08.2013 - 839,36 грн. Таким чином, заборгованість ПАТ «Чернігівторгбуд» складає 44544,45 грн. Отже, згідно пункту 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу. що перевищує 10 гривень. Відповідно до п.6.4 Розділу VI Інструкції №455 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Відомостей про оскарження будь-яких даних від управління Пенсійного фонду України у м. Чернігові не надходило. Таким чином, позивачу було правомірно винесено вимогу №Ю-12 від 08.05.2014 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 44544,45 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 17.07.1996 було зареєстровано публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд", що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 16).
08.05.2014 Державною податковою інспекцією у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було винесено вимогу №Ю-12 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 44544,45 грн (а. с. 6).
Не погоджуючись з винесеною Державною податковою інспекцією у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області вимогою від 08.05.2014 №Ю-12, позивач подав до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області скаргу від 16.05.2014 №47, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 13.06.2014 №1736/10/25-01-10-05-15 про результати розгляду скарги вимогу залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а. с. 12-13).
Не погоджуючись з винесеними Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області рішенням від 13.06.2014 №1736/10/25-01-10-05-15 та вимогою від 08.05.2014 №Ю-12, позивач подав до Міністерства доходів і зборів України скаргу, однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 №12472/6/99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарги рішення та вимогу залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а. с. 14-15).
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 13.7 ст. 13 Закону органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 (далі - Інструкція), органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;
якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога надсилається:
платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.
При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язок з ведення діловодства та архівного зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.
У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, підшиває корінець такої вимоги з відміткою про вручення до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшиває примірник (копію) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якого відбувся судовий розгляд; у разі списання недоїмки у випадках, визначених статтею 25 Закону, - копію рішення про списання.
Відповідно до п. 6.9 Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України, то орган доходів і зборів подає до відповідного підрозділу повідомлення про сплату боргу за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.
01.11.2013 Державною податковою інспекцією у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було винесено вимогу №Ю-12У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 36577,61 грн (а. с. 8).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 визнано частково недійною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.11.2013 №Ю-12У в сумі 32045,40 грн (а. с. 9-11).
Крім того, 04.04.2014 Державною податковою інспекцією у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було винесено вимогу №Ю-12 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 43273,27 грн (а. с. 7).
Таким чином, суд приходить до висновку, що винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) не відповідає вимогам п.6.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України та ст. 61 Конституції України, оскільки сформована з врахуванням суми боргу попередньої вимоги - 43273,27 грн.
Отже, відповідач мав право на винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) лише в частині зростання суми боргу наступного базового звітного періоду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесення вимоги про сплату боргу від 08.05.2014 №Ю-12 в частині суми - 43273,27 грн.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки взагалі не обґрунтовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд", - задовольнити частково.
Скасувати вимогу про сплату боргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 08.05.2014 № Ю-12 в частині суми боргу на суму 43273,27 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан