31 липня 2014 року Справа № 9104/147903/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Іщук Л.П., Левицької Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
з участю осіб:
позивача по справі: представника ОСОБА_1
відповідача по справі: представника Рацин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000061720 від 19.05.2012 року,-
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в травні 2012 року звернувся в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000061720 від 19.05.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що перевіркою проведеною відповідачем встановлено заниження об'єкта оподаткування у зв'язку з тим, що позивачем було здано в оренду два автомобілі на підставі договорів оренди в яких не було зазначено орендної плати, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що розмір орендної плати повинен визначатися за звичайними цінами, якими є сума амортизаційних відрахувань на транспортні засоби. На думку позивача такі висновки є хибними, оскільки законодавством не передбачено прирівняння розміру амортизаційних відрахувань до звичайних цін. Крім того позивач зазначає, що в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_3 включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку з ВМД №000696 від 14.03.2011 року та №000711 від 14.03.2011 року за придбані товарно-матеріальні цінності, які призначалися для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, а саме сідельного тягача та напівпричіпа, що зареєстровані на фізичну особу та немає даних про їх використання в господарських операціях фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року в справі №2а-1970/1948/12 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року в справі №2а-1970/1948/12 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що перевіркою встановлено укладення договорів оренди двох автомобілів, в яких не було визначено орендної плати у зв'язку з чим занижено об'єкт оподаткування. Крім того як зазначає апелянт ОСОБА_3 завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 67814,00 грн., а саме неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по митних деклараціях. Зокрема, перевіркою встановлено, що за березень 2011 року до складу податкового кредиту включено суми згідно вантажно-митних декларацій №000696 від 14.03.2011 року за придбання сідельного тягача - митна вартість якого становить 226 035,66 грн. та №000711 від 14.03.2011 року за придбання напівпричепа - митна вартість якого становить 82208,04 грн., які призначені для використання їх в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОСОБА_3 було складено Акт перевірки №119/17-20/НОМЕР_1 від 04.04.2012 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем, податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 76613,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 15113,00 грн.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у 4 кварталі 2010 року здавались в оренду два вантажні автомобілі №48-щз від 30.09.2010 року та №47-ор від 30.09.2010 року, орендарем за договором виступає ТзОВ «Микулинецьке АТП - 16144». Додатками до відповідних договорів від 01.10.2010 року було встановлено розмір орендної плати за період оренди в сумі 1 200 грн. за кожен об'єкт оренди.
Принцип свободи договору належить до загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3ЦК України, та є одним із принципів здійснення суб'єктивних цивільних прав. У юридичній літературі його визначають як закріплену в законі загальну засаду, що встановлює для суб'єктів договірних відносин свободу укладення договору, свободу вибору виду укладеного договору, свободу вибору контрагента та свободу визначення умов договору.
Принцип свободи договору також полягає у тому, що сторони самостійно визначають умови (зміст) договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України це означає, що сторони договору мають право на волевиявлення. Згідно із зазначеною статтею, умови договору поділяються на такі, що віднесені на розсуд сторін і узгоджені ними, і такі, що є обов'язковими згідно з актами цивільного законодавства. Умови, що можуть бути визначені сторонами на власний розсуд, складаються з тих, що стосуються неврегульованих у законі відносин, та тих, що визначені в законі, але від яких сторони мають право відступити і врегулювати ці відносини на власний розсуд.
Сторони в додатках до договору оренди, які є невід'ємними частинами договору встановили розмір орендної плати в розмірі 1 200 грн., тому незрозумілим є встановлення податковим органом розміру орендної плати на рівні амортизаційних відрахувань об'єкта оренди і визначення на підставі цього суми податкових зобов'язань.
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 не встановлюють окремого порядку реєстрації транспортних засобів для фізичних осіб - підприємців та осіб, які не є такими. Більше того п. 6 Правил передбачає, що транспортні засоби реєструються за юридичними особами та фізичними особами.
Тим більше в самому свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу міститься графа «Прізвище або організація», тобто транспортні засоби реєструються на фізичних та юридичних осіб, і тому якщо особа є приватним підприємцем то іншого шляху законодавством не передбачено як зареєструвати транспортний засіб на своє прізвище як фізичної особи.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
А згідно пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 З Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Придбання та використання сідельного тягача VOLVO FH12/420, 2005року випуску бувший у користуванні та напівпричепа SCHMITZ, 2005 року випуску, бувший у користуванні у господарській діяльності приватним підприємцем ОСОБА_3 стверджується вантажно-митними деклараціями №000696 від 14.03.2011 року та №000711 від 14.03.2011 року, контрактом №25/02 від 25.02.2011 року, розпорядженням від 01.04.2011 року винесеним ФОП ОСОБА_3 «Про закріплення водіїв за транспортними засобами», актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг) №000000238 від 02.09.2011 року, №000000245 від 09.09.2011 року, №000000288 від 06.10.2011 року, рахунком №000000238 від 02 вересня 2011 року, №000000245 від 09.09.2011 року, №000000288 від 06.10.2011 року, товарно-транспортними накладними.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року в справі №2а-1970/1948/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий І.О. Яворський
Судді Л.П. Іщук
Н.Г. Левицька