05 серпня 2014 р.м. Херсон Справа № 821/2858/14
10 год. 34 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Леутській Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення державного виконавця протиправним, скасування постанови про накладення штрафу в сумі 680,00 грн. від 09.07.2014 року по виконавчому провадженню №34910807,
встановив:
Звернувшись до суду позивач посилається на те, що 03.10.2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження позивачу надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого листа у справі №2а-3240/11 та зобов'язано УПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2011 року пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. За невиконання рішення у визначені строки, 09.07.2014 року державним виконавцем підрозділу ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні Савицьким Д.В. винесено постанову про накладення на УПФУ штрафу у розмірі 680,00 грн. Не погоджуючись із накладенням штрафу, позивач зазначає, що виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету. Надбавки до пенсії за минулі роки на підставі судових рішень не передбачені в Державному бюджеті України на поточний рік, а тому відсутня вина позивача у невиплаті зазначеної допомоги, а відтак - підстави для накладення штрафу.
У своєму позові позивач також посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845, якою затверджено порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не зв'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень по суті позову не надавав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив такі обставини.
21.09.2012 року Суворовським районним судом у м. Херсоні видано виконавчий лист №2а-3240/11 про зобов'язання УПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2011 року пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
03.10.2012 року на підставі заяви стягувача та ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії у ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 09.07.2014 року винесено постанову про накладення на УПФУ у місті Херсоні штрафу у розмірі 680,00 грн.
Вирішуючи спір суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-ХІV із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.
Згідно до ст. 11 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом
Відповідно до ч. 2 ст.75 Закону №606-ХІV у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Статтею 89 Закону №606-ХІV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Зі змісту вищезазначених норм слідує, що у разі невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, останній зобов'язаний прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у розмірі, передбаченому статтею 89 Закону №606-ХІV.
Таким чином, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (стаття 181 КАС України). Такими органами державної виконавчої служби є:
1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.
2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Слід зазначити, що Законом № 606-ХІV не встановлено строків накладення штрафів за невиконання рішення, а тому твердження позивача про порушення відповідачем строків притягнення УПФУ до відповідальності у вигляді штрафу є безпідставними.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що поважною причиною невиконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії є відсутність бюджетного фінансування, оскільки вказані обставини не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слід відмітити, що Європейський Суд у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оскільки позивачем не виконано вимоги відділу державної виконавчої служби Комсомольського РУЮ у м. Херсоні щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили без поважних причин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірної постанови.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 серпня 2014 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 11.5