03.07.2014 Справа № 756/8986/14-к
Унікальний № 756/8986/14-к
Порядковий № 1-кп/756/466/14
іменем України
03 липня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, із середньо-технічною освітою, працюючого експедитором ТОВ «Лесі», проживаючого та зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, працюючого експедитором ТОВ «Лесі», проживаючого та зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого :
- вироком Подільського районного суду м. Києва від 25.01.2001 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 142 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням терміном на 1 рік 6 місяців, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2004 року направлений для відбування покарання, 03.08.2005 року звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію»;
- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2007 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 22.09.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 19 днів,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
09.10.2012 року близько 19 години 30 хвилин попередньо домовившись про незаконне придбання наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту, перебуваючи біля будинку № 97/5 по вулиці Автозаводській у м. Києві ОСОБА_5 повторно разом із ОСОБА_6 незаконно придбали у невстановленої слідством особи наркотичний засіб, що знаходився у медичному одноразовому шприці, за що сплатили 200 гривень. Після чого, зберігаючи шприц із наркотичним засобом при собі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли до другого під'їзду зазначеного будинку, де перебуваючи на сходах між першим та другим поверхами, за допомогою порожнього медичного шприца ОСОБА_6 намагався відібрати частину придбаного наркотичного засобу зі шприца, який тримав ОСОБА_5 . Побачивши співробітників міліції ОСОБА_5 поклавши шприц із наркотичним засобом до кишені жилетки, у яку він був одягнутий, злив його у кишеню. Після чого останні були затримані співробітниками міліції, які виявили та вилучили медичний шприц із залишками рідини коричневого кольору та фрагмент кишені жилетки ОСОБА_5 .
Згідно із висновком експерта № 2436х від 16.11.2012 року у наданій на дослідженні рідині коричневого кольору масою 0,254 г (об'єкт 1) та в нашаруванні на фрагменті тканини (об'єкт 2) виявлено наркотичні алкалоїди опію та їх похідні - морфін, кодеїн та ацетилморфін, що свідчить про наявність в них особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, маса якого у перерахунку на суху речовину у рідині (об'єкт 1) становить 0,023 г, у нашаруваннях на фрагменті тканини (об'єкт 2) опій ацетильований виявлений у слідовій кількості. Згідно із висновком спеціаліста № 3555х від 10.10.2012 року маса опію ацетильованого (у перерахунку на суху речовину) у рідині дорівнює 0,041 г, у нашаруваннях на фрагменті тканини опій ацетильований виявлений у слідовій кількості.
Опій ацетильований, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці №1», є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав, покаявся, підтвердивши обставини вчиненого.
Обвинувачений пояснив, що 09.10.2012 року приїхавши після роботи разом із ОСОБА_6 вони домовилися із своїм знайомим про придбання для власного вживання опію ацетильованого за суму у розмірі 200 гривень. Біля під'їзду будинку АДРЕСА_3 знайомий передав їм медичний шприц об'ємом 5 мл, який наполовину був заповнений опієм. Вони зайшли до під'їзду, щоб розподілити між собою наркотик та у подальшому його вжити, для чого за допомогою порожнього медичного шприцу почали відбирати частину опію. У цей час до під'їзду зайшли оперативні працівники, побачивши яких, ОСОБА_5 заховав шприц у кишеню, де злив опій. У вчиненому кається, просить його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_6 дав аналогічні показання. Повідомив, що 09.10.2012 року по закінченні робочого дня до них із ОСОБА_7 звернувся знайомий із пропозицією придбати опій. Вони погодилися, для чого надали йому 200 гривень. Приблизно через годину знайомий передав їм шприц біля під'їзду будинку на вулиці Автозаводській. Вони зайшли до під'їзду, щоб розподілити наркотик між собою та його вжити, але під час розподілу були затримані співробітниками міліції. ОСОБА_6 у вчиненому кається, просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Суд вважає, що дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він за попередньою змовою із ОСОБА_6 повторно незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.
Дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він за попередньою змовою із ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який законом віднесений до правопорушень середньої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, якою, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те що він є особою раніше судимою, неодружений, працює неофіційно, на обліку лікаря психіатра не перебуває, проте знаходиться під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 2000 року, хворіє на тяжкі захворювання.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
При призначенні остаточного покарання ОСОБА_5 суд враховує покарання призначене вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2013 року за злочин, який останній вчинив у 2009 році, у зв'язку із чим остаточне покарання призначається за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від покарання на підставі п. «Г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» суд бере до уваги, що згідно із копією посвідчення серії НОМЕР_1 термін його дії закінчився 31.12.2007 року, тобто на момент розгляду кримінального провадження суду не надані докази того, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи. Вищезазначене не дає суду підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі даного Закону.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який законом віднесений до правопорушень середньої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, якою, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття, та обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, якою є рецидив кримінальних правопорушень.
При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те що він є особою раніше судимою, неодружений, працює неофіційно, на обліку лікаря психіатра не перебуває, проте знаходиться під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 1999 року, хворіє на тяжкі захворювання.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пп. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених витрати за проведення судово-хімічної експертизи.
Згідно зі ст. 100 КПК України суд при ухвалені вироку вирішує долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку - 3 роки, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання призначене ОСОБА_5 вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2013 року виконувати окремо.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку - 3 роки, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь держави витрати за проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 352 гривні 80 копійок.
Речові докази : медичний шприц із опієм ацетильованим та фрагмент тканини - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя