Справа № 569/10543/14-а
25.07.2014
Суддя Рівненського міського суду Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови, -
04 липня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до до ВДАІ м.Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адмністартивне правопорушення серія АБ2 № 004697 від 21.06.2014 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Рівне Мухою О.А., про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспорюваної постанови в справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2014 року, він 21.06.2014 р. о 14-45 год. в м.Рівне на вул.. Кіквідзе-Сагайдачного, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ Део», д.н. НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехресть, рухаючись з другорядної дороги на головну не дав дороги автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вважає, вказану постанову серії АБ2 № 004697 від 21.06.2014 року безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
Він дійсно, 21.06.2014 року, рухався на автомобілі «ЗАЗ Део», проте правил дорожнього руху не порушував, зазначене в протоколі порушення не відповідають дійсним обставинам справи. При винесенні постанови інспектор ДПС порушив вимоги статтей 283 і 284 КУпАП, а саме: у постанові не наведено жодного доказу, на яких ґрунтувався висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, та не зазначив жожного мотиву інших доказів, на які він посилався, а також наведених ним доводів у поясненні до протоколу про адміністративне правопорушення. Також інспектор ДПС виніс постанову відразу після складання протоколу без надання йому можливості скористатися послугами адвокати, якого він мав намір викликати на місце розгляду справи. Зазначив, що з 22.06.2014 р. по 03.07.2014 р., він, перебуваючи у відпустці знаходився за межами Рівненської області, і тому не зміг своєчасно подати адміністративний позов.
Просив поновити строк звернення до суду та задовольнити позов, скасувати постанову серії АБ2 № 004697 винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Рівне Мухою О.А.
Позивач подав до суду заяву про слухання справи у його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Повідомлення про причини неявки від відповідача не надійшло. Заперечення проти позову відповідач не подав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Судом встановлено, що 21.06.2014 року була винесена постанова серія АБ2 № 004697 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1
Як зазначено у цій постанові, 21.06.2014 р. о 14 год. 45 хв. в м.Рівне на вул.. Кіквідзе-Сагайдачного, водій ОСОБА_1, 02.01.1983 р..н., проживає в АДРЕСА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ Део» д.н. НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехресть, рухаючись з другорядної дороги на головну не дав дороги автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п.16.11 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Постановою серії АБ2 № 004697 від 21.06.2014 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425, 00 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №055559 від 21.06.2014 року ОСОБА_1 в цей день о 14 год. 45 хв. в м.Рівне на вул. Кіквідзе-Сагайдачного , керував автомобілем «ЗАЗ Део» д.н. НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехресть, рухаючись з другорядної дороги на головну не дав дороги автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п.16.11 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
З наданих власноручно позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що правил дорожнього руху не порушував.
Вказані позивачем обставини, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечуються і не спростовуються, а тому приймаються судом до уваги.
З оглянутого судом з наказу від 22.06.2014 р. № 4, вбачається, що ОСОБА_1 пербував у відпустці з 22 червня 2014 року по 03 липня 2014 року.
Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, протоколом про адміністративне правопорушення не наведено, відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 258, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 17-19, 70, 71, 122, 143, 159-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ м.Рівне Мухи О.А. серії АБ2 № 004697 від 21 червня 2014 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду О.В.Панас