Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/524/14-а
2-а/291/22/14
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
01 серпня 2014 року
Ружинський районний суд Житомирської області у складі :
головуючого - судді Нейло В. М.
при секретарі - Геворковій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за адміністративним по-зовом ОСОБА_1 до Ружинського районного сектору УДМС України в Житомирській області про визнання дій та рішення неправомірними
Встановив:
Громадянка Вірменії ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом.
В обґрунтування позову зазначає, що вона проживає в Україні з 1996 року, навчалась в Україні протягом року і після цього залишилась проживати в Україні. В 2006 році придбала у власність квартиру в АДРЕСА_1, однак незнання законодавства України та ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу у встановленому законодавством України порядку призвело до того, що її право власності на квартиру не зареєстровано.
Посилається на те, що коли 19.03.2014 року вона звернулась в консульство Вірменії в Україні для подовження консульського обліку то там їй повідомили , що в її паспорті стоїть штамп про зобов'язання виїхати до 04.04.2014 року з території України.
Вважає, що рішення про примусове повернення з України підлягає скасуванню, оскільки рішення про зобов'язання залишити межі України їй не було вручено, порядок і строки тако-го рішення їй не роз'яснено.
Позивачка вказує, що 04.03.2014 року її було притягнуто до адміністративної відповіда-льності за ст.203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення на суму 510 грн. Працівни-ки Ружинського РС УДМС України в Житомирській області спочатку видали їй квитанцію на оплату штрафу, а саму постанову їй було видано через декілька днів. Не володіючи знан-нями про законодавство України вона не оскаржила її до суду.
Крім того, позивачка вважає, що питання про зобов'язання її покинути межі України ви-кликані тим , що в грудні 2013 року громадянин України вчинив на неї наїзд і спричинив їй тілесні пошкодження . Працівники міліції у встановленому порядку факт вчинення наїзду на
ОСОБА_1 не зареєстрували і почали діяти в інтересах особи , яка вчинила ДТП.
Позивачка просить скасувати рішення №1 від 5 березня 2014 року про зобов'язання ви-їзду її за межі України .
У суді позивачка підтримала позовні вимоги з вищезазначених підстав.
У суді представник відповідача не визнав позовні вимоги і пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є надуманими і безпідставними, підстав для подальшого перебування ОСОБА_1 в Україні немає.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позо-ву необхідно відмовити зі слідуючих підстав.
04.03.2014 року працівниками Ружинського РС УДМС була виявлена громадянка Рес-публіки Вірменія , ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на території України без реєстрації, а також без відповідних документів на право проживання в Україні з 21.04.2008 року, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності.
05.03.2014 року відносно неї було прийнято рішення про примусове повернення з Укра-їни та взято зобов'язання покинути територію України до 03.04.2014 року.
Особа громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 встановлена та підтверджується паспортом громадянина Республіки Вірменія ( а.с.5-14).
Встановлено, що ОСОБА_1 в'їхала на Україну з метою навчання, з 1996 року зна-ходиться на території України, порушуючи правила перебування іноземців та території України.
Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що постановою завідувача Ружинського РС УДМС від 04.03.2014 року за порушення ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч.1 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., який правопо-рушницею сплачено (а.с.17-19).
Також, 05.03.2014 року головним спеціалістом Ружинського РС УДМС прийнято рішен-ня про примусове повернення ОСОБА_1 з України до 03.04.2014 року, від якого остан-ня ухилилася і продовжує проживати на території України ( а.с. 25).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без гро-мадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інте-ресам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію дер-жавної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного пере-тинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Статтею 4 вищевказаного Закону визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, однак, при розгляді даної справи, жодних законних підстав, які визначені в наведеній статті, для знаходження на території України ОСОБА_1 немає, позивачкою суду не надано на даний час вона ніде не працює, не може вказати законні джерела існування, а тому підлягає примусовому поверненню за межі України.
Також у судовому засіданні не було встановлено заборон, перелічених у ст. 31 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо примусового повернення пози-вачки з території України в країну її походження.
Суд критично розцінює посилання позивачки на те, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ст.203 КУпАП від 04.03.2014 року незаконна, оскільки на час розгляду даної справи в суді вказана постанова не була оскаржена позивач-кою, не скасована, окрім того, ОСОБА_1 сплатила штраф, визначений постановою в розмірі 510 грн., що підтверджується квитанцією про сплату штрафу (а.с.19).
Твердження позивачки про те, що вона погано розуміє Українську мову і що їй не вру-чали копію рішення про примусове повергнення з України від 05.03.2014 року спростову-ється розписками позивачки в зазначених документах, в яких вона зазначає, що українську мову розуміє, рішення від 05.04.2014 року отримала, позивачка в судовому засіданні не за-перечувала написання нею вказаних розписок.
Таким чином, суд вважає, що рішення про примусове повернення ОСОБА_1 за межі України правомірне, а тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,
Постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ружинського районного сектору УДМС України в Житомирській області про визнання дій та рішення неправомірними відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративно-го суду через Ружинський районний суд Житомирської області, шляхом подання апеляцій-ної скарги протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови суду.
Суддя: В. М. Нейло