79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" липня 2014 р. Справа № 914/839/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Скрипчук О.С.
Суддів Матущака О.І.
Юрченка Я.О.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» б/н від 17.06.2014 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2014 року
у справі № 914/839/14
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 770, 00 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
ПАТ «Страхова компанія «НОВА» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ «Галичина», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 770,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2014 року у справі № 914/839/14 (суддя Козак І.Б.) в позові ПАТ «Страхова компанія «НОВА» відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ПАТ «Страхова компанія «НОВА» подало апеляційну скаргу б/н від 17.06.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2014 року, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що висновок суду про те, оскільки відповідач не є учасником ДТП то він не може відповідати за даним позовом, є необґрунтований.
Відповідачем і третьою особою не подано відзивів на апеляційну скаргу.
Сторони та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Страхова компанія «Нова» (страховик) та ПАТ «Галичина» (страхувальник) укладено договір у вигляді полісу ВС/8875390 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - договір), за умов якого було страховиком застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки "ГАЗ 33021 СПГ", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в період з 07.02.2010 року по 06.02.2011 включно.
Згідно пункту 5 договору розмір франшизи складає 510,00 грн.
06.07.2010 року близько 17 год. 10 хв. на перехресті вулиць Леніна та Гагаріна у місті Запоріжжі трапилась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль марки «ГАЗ 33021 СПГ», ДРНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль марки «Peugeot 308», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 22.07.2010 року у справі №3-2420/10 громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Станом на момент настання вищевказаної ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи наказами відповідача № 21/04/10 від 21.04.2010 року та № 07/02-к -000212348 від 07.02.2014 року.
Заявою від 05.10.2010 року громадянка ОСОБА_3 звернулася до позивача із вимогою про виплату страхового відшкодування.
Звітом про оцінку автомобіля "Peugeot 308", ДРНЗ НОМЕР_2 від 23.07.2010 року №70, складеним автотоварознавцем ОСОБА_4, який є суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат Фонду державного майна України від 09.07.2010 року №9756/10) встановлено, що розмір матеріальних збитків, яких зазнав власник автомобіля марки «Peugeot 308», ДРНЗ НОМЕР_2 складає 17 793,86 грн.
Платіжними дорученнями від 11.02.20111 року №1319 на суму 4 256,66 грн. та від 09.02.2011 року №1161 на суму 8 513,34 грн. ПрАТ «СК «Нова» виплатила страхове відшкодування громадянці ОСОБА_3 в розмірі 12 770,00 грн.
Позивач при зверненні до суду першої інстанції просив стягнути з ПАТ «Галичина» 12 770,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 3 частини першої статті 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно пункту 1 частини першої статті 1181 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. При цьому, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Приписами частини першої статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Відповідно до пункту 27 вищевказаної Постанови регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.
Відповідно до підпункту ґ) пункту 38.1.1. частини першої статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Відповідно до приписів підпункту 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, яка діяла на час ДТП, обов'язок вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП покладався на учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач повідомив позивача про страховий випадок - 06.07.2010 року (в той самий день коли стався страховий випадок). Зазначений факт підтверджується страховий актом ВАТ «Страхова компанія «Нова» № 146 від 01.02.2014 року, в п. 2.4. якого зазначено, що 06.07.2010 року о 19.50 год. ОСОБА_5 було подано до контакт-центру повідомлення № С-00001405 про страховий випадок.
Станом на 06.07.2010 року ОСОБА_5 працював у відповідача на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується наказами № 12/12/08 від 12.12.2008 року, № 20/08-к-000202278 від 20.08.2012 року.
Враховуючи те, що відповідач в день настання страхового випадку повідомив позивача про ДТП, відтак позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «НОВА» до ПАТ «Галичина про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 770, 00 грн. є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Матущак О.І.
суддя Юрченко Я.О.