ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10824/14 30.07.14
за позовом: Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м.Київ, ЄДРПОУ 35660296
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ,
код 20008123452
про стягнення 1 990,86 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
від позивача: Івченко-Шавулі Т.А. - по дов.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Комунальне підприємство «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги у сумі 1 862,29 грн., 3% річних в розмірі 34,35 грн. та пені в сумі 94,22 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення в частині оплати комунальних послуг (за спожиту теплову енергію), що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
30.07.2014р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою №1015 від 30.07.2014р. про відмову від частини позовних вимог, а саме стягнення 3% річних та пені.
Відповідач у судові засідання 25.06.2014р. та 30.07.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.
Проте, за висновками суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду спору, виходячи з наступного:
За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
Частиною 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 02154, АДРЕСА_1.
На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 10.06.2014р. про порушення провадження, ухвали від 25.06.2014р. та від 21.07.2014р. про відкладення розгляду справи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду спору.
У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Як слідує з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 10.06.2014р. була повернута 14.07.2014р. на адресу господарського суду міста Києва з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказом повідомлення відповідача про дату та час проведення судового засідання 30.07.2014р. є засвідчена копія реєстру відправки поштових відправлень по м.Києву від 22.07.2014р.
З огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом, враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 25.06.2014р. та 30.07.2014р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені заявником докази, господарський суд встановив:
Статтями 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Положеннями ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2012р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №136/2012 про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався своєчасно надати споживачу відповідної якості комунальні послуги для нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 18,5 кв.м, а споживач зобов'язався своєчасно оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором та компенсувати виконавцеві експлуатаційні витрати підприємства по експлуатаційному обслуговуванню нежитлових приміщень, відповідно до займаної площі (18,5 кв.м) у встановлений строк та на умовах, передбачених цим договором.
27.11.2012р. між виконавцем та споживачем укладено додаток №1 до договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення, яким погоджено плату за централізоване опалення.
У додатку №2 від 27.11.2012р. до вказаного правочину сторони погодили розрахунок компенсації експлуатаційних витрат підприємства по експлуатаційному обслуговуванню нежитлових приміщень за місяць.
Суд зазначає, що додаток №1 від 27.11.2012р. та додаток №2 від 27.11.2012р. до договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення підписані представником Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району міста Києва та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і скріплені печатками суб'єктів господарювання.
Господарським судом також встановлено, що згідно з п.6.1 спірного правочину, дія останнього поширюється на відносини, які виникли між сторонами з самого предмету договору, починаючи з 01.11.2012р. до 01.10.2015р. відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи на договорі №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення не міститься підпису споживача. За поясненнями позивача, викладеними в листі №819-2 від 08.07.2014р. та поданими в судовому засіданні 30.07.2014р., вказаний факт відбувся внаслідок неуважності сторін при оформленні документів.
Одночасно, враховуючи підписані обома сторонами вказані вище додаткові угоди до зазначеного правочину, представлені до матеріалів справи наряди №12840 від 20.11.2012р., №14762 від 09.04.2013р., №21433 від 26.11.2013р. та №22066 від 14.03.2014р. на підключення та відключення приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до опалення, а також здійснену відповідачем часткову оплату на суму 800 грн. з призначенням платежу «опалення за 01.2013р. АДРЕСА_2, рахунок-фактура №930/КУ від 11.02.2012р», господарський суд приймає договір №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення як належну підставу, у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. Аналогічна позиція викладена в постанові від 13.02.2014р. Вищого господарського суду України по справі №908/2892/13.
Наразі, судом враховано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 жодних заперечень з приводу наявності між учасниками судового процесу договірних відносин з надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування нежитлового приміщення до матеріалів справи не представила.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3.4.1 договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення передбачено, що виконавець зобов'язаний своєчасно надати споживачу комунальні послуги в установлених обсягах, належної якості, відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору.
Згідно з п.2.2.1 вказаного договору обсяги спожитих комунальних послуг визначаються, зокрема, по централізованому опаленню - згідно додатку №1 до даного договору.
Так, у додатку №1 від 27.11.2012р. до договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення сторони погодили, що оплата за централізоване опалення (за опалювальний період по розрахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» у відсотковому відношенні опалювальної площі нежитлового приміщення до загальної опалювальної площі будівлі) здійснюється у наступному порядку: 489,16 грн./Гкал*1,29893Гкал/міс*К+635,39 грн./міс*К (з ПДВ), де К - щомісячний понижуючий коефіцієнт, який застосовує вказане вище товариство.
На підтвердження фактичного обсягу поданої відповідачу теплової енергії у період з 01.12.2012р. до 21.05.2014р. позивачем було представлено до матеріалів справи наряди: №12840 від 20.11.2012р., №14762 від 09.04.2013р., №21433 від 26.11.2013р. та №22066 від 14.03.2014р. на підключення та відключення до опалення приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також наступні рахунки-фактури, які виставлялись відповідачу на оплату, зокрема: №4095/КУ від 14.12.2012р. на суму 56,42 грн., №443/КУ від 10.01.2013р. на суму 407,87 грн.,№930/КУ від 11.02.2013р. на суму 369,70 грн., №1451/КУ від 12.03.2013р. на суму 289,43 грн., №1860/КУ від 10.04.2013р. на суму 372,85 грн., №2368/КУ від 15.05.2013р. на суму 55,28 грн., №4952/КУ від 05.12.2013р. на суму 38,80 грн., №235/КУ від 10.01.2014р. на суму 328,12 грн., №768/КУ від 07.02.2014р. на суму 381,40 грн., №1242/КУ від 11.03.2014р. на суму 251,84 грн. та №1757/КУ від 09.04.2014р. на суму 110,58 грн.
Таким чином, всього по договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення відповідачу було відпущено теплової енергії на суму 2 662,29 грн.
Ухвалами від 10.06.2014р., 25.06.2014р. та від 21.07.2014р. господарського суду міста Києва відповідача було зобов'язано надати (у разі наявності) заперечення щодо отримання від позивача послуг за вказаним вище правочином у період з 01.12.2012р. до 21.05.2014р.
Проте, відповідачем жодних заперечень з приводу належного виконання Комунальним підприємством «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» своїх зобов'язань за спірним правочином до матеріалів справи не представлено.
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності у відповідача будь-яких зауважень та претензій щодо належного виконання виконавцем прийнятих за договором зобов'язань, господарський суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Частиною 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою №1198 від 03.10.2007р. Кабінету Міністрів України, передбачено, зокрема, що споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.
Вартість комунальних послуг визначається за фактичними обсягами спожитих послуг. Ціна одиниці послуги/тариф визначається органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Розмір плати за надані комунальні послуги змінюється виконавцем самостійно з часу встановлення нових тарифів. (п.2.1 договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення).
Згідно з п.2.5 вказаного вище договору підставою для оплати наданих комунальних послуг та компенсації експлуатаційних витрат є рахунок-фактура, який споживач зобов'язаний отримати власноручно щомісяця не пізніше 12 числа до початку розрахункового періоду (місяця) за адресою: м.Київ, вул.Вербицього, 32.
Оплата отриманих комунальних послуг та компенсація експлуатаційних витрат підприємства по експлуатаційному обслуговуванню нежитлових приміщень здійснюється споживачем щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.2.6 договору №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення).
Як зазначалось вище, позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату, а саме: №4095/КУ від 14.12.2012р. на суму 56,42 грн., №443/КУ від 10.01.2013р. на суму 407,87 грн.,№930/КУ від 11.02.2013р. на суму 369,70 грн., №1451/КУ від 12.03.2013р. на суму 289,43 грн., №1860/КУ від 10.04.2013р. на суму 372,85 грн., №2368/КУ від 15.05.2013р. на суму 55,28 грн., №4952/КУ від 05.12.2013р. на суму 38,80 грн., №235/КУ від 10.01.2014р. на суму 328,12 грн., №768/КУ від 07.02.2014р. на суму 381,40 грн., №1242/КУ від 11.03.2014р. на суму 251,84 грн. та №1757/КУ від 09.04.2014р. на суму 110,58 грн.
Разом з тим, 31.03.2014р. Комунальне підприємство «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» звернулось до відповідача з претензією №324 про сплату заборгованості за спожиті комунальні послуги. Вказана претензія була надіслана на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 02.04.2014р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку №6950 від 02.04.2014р.
Отже, враховуючи визначені контрагентами в договорі порядок та строки оплати отриманих комунальних послуг по тепловій енергії, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази надання останніх, господарський суд встановив, що строк оплати наданих комунальних послуг настав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника позивача, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих комунальних послуг у встановлений договором строк у повному обсязі не виконав.
Так, як зазначалось вище, відповідачем було здійснену часткову оплату за надані комунальні послуги в сумі 800 грн., на підтвердження чого суду було надано виписку по особовому рахунку №26003179145900 від 18.03.2013р.
Між тим, ухвалами від 10.06.2014р., 25.06.2013р. та від 21.07.2014р. господарського суду міста Києва Фізичну особу-підприємець ОСОБА_1 було зобов'язано надати докази повної чи часткової оплати останньою послуг, наданих позивачем за договором №136/2012 від 27.11.2012р. про надання комунальних послуг та експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення.
Однак, відповідачем доказів повного виконання зобов'язань по вказаного вище правочину до матеріалів справи представлено не було.
Одночасно, відповідно до п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Слід також наголосити, що відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання витребуваних ухвалами від 10.06.2014р., 25.06.2014р. та 21.07.2014р. документів, заявлено не було.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені позивачем до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» в частині стягнення вартості наданих комунальних послуг по відпущеній тепловій енергії на суму 1 862,29грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначалось вище, 30.07.2014р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою №1015 від 30.07.2014р. про відмову від частини позовних вимог, а саме стягнення 3% річних та пені.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.
Одночасно, виходячи зі змісту вказаної заяви позивача, наслідки відмови від частини позовних вимог, визначені ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Комунальному підприємству «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» відомі.
Отже, враховуючи приписи чинного господарського процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 34,35 грн. та пені в сумі 94,22 грн., підлягає припиненню відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 1 862,29 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02154, АДРЕСА_1, код 20008123452) на користь Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (02121, м.Київ, Дарницький район, вул.Вербицького, буд.32, ЄДРПОУ 35660296) основний борг за спожиті комунальні послуги в сумі 1 862,29 грн., а також судовий збір в розмірі 1 827 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Прийняти відмову Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м.Київ від позову до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 34,35 грн. та пені в сумі 94,22 грн.,про розірвання договору №50-ТК від 08.04.2008р. купівлі-продажу на умовах товарного кредиту.
Припинити провадження у справі №910/10824/14 в частині вимог Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ про стягнення 3% річних в розмірі 34,35 грн. та пені в сумі 94,22 грн.
У судовому засіданні 30.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 04.08.2014р.
Суддя М.О.Любченко