01.08.2014 Справа № 907/673/14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» м.Київ
До відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 с.Грушово, Тячівського району
Про стягнення 32980,80 грн. боргу
Суддя О. С. Йосипчук
За участі представників сторін:
Від позивача: представник не з'явився
Від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 32980,80 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, що виникли внаслідок одноосібного розірвання Договору про надання телекомунікаційних послуг №1/ЛУ від 01.01.2012р.
Позивач стверджує, що внаслідок одноосібної відмови відповідача від договору у строк що менший за строк окупності (12 місяців) робіт по організації технічної можливості надання послуг, утворилася різниця між вартістю робіт по модифікації послуг доступу до Інтернету, роботи з яких здійснено 14.03.2013р. (Акт модифікації додається), та сплаченою відповідачем вартістю послуг по забезпеченню модифікації технічної можливості надання послуг Інтернет, що становить 49229,20 грн. з яких 35677,20 грн. - різниця боргу по відшкодуванню (окупності) витрат з організації технічної можливості надання послуг доступу до мережі Інтернет , 13439,99 грн. - послуги доступу до мережі Інтернет, сума 112,01 грн. - щомісячна плата за технічне обслуговування обладнання. Позаяк, у відповідь на претензію позивача, відповідач заборгованість погасив частково у сумі 16248,40 грн., загальна сума боргу відповідача, що виникла внаслідок одноосібного розірвання договору від 10.01.2012р., становить суму 32980,80 грн.
Відповідач проти позову заперечив через погашення заборгованості у повному обсязі та з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема стверджує про відсутність будь-якого технічного переобладнання обладнання, за яке підлягає оплата і яке б збільшувало швидкість надання послуги з 80 до 100 Мбіт/сек. Тому, позаяк позивач не здійснив переобладнання, 12 місячний строк окупності починається не з дати збільшення швидкості надання послуги (14.03.2013р.), а з дати підписання Акту модифікації послуги доступу до Інтернет, тобто із 08.10.2012р.(додаток Б1/3№67/ЛУ).
У попередньому засіданні суду, за клопотанням сторін спору про надання можливості для безпосереднього врегулювання спору, було оголошено перерву. Однак, у наступному засіданні суду позивач та відповідач не надали докази врегулювання спору та не направили своїх представників у судове засідання.
За таких обставин, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір №1/ЛУ від 01.01.2012р. про надання телекомунікаційних послуг, який, внаслідок відсутності заперечень, було продовжено в силу дії положення п.7.1. та п.7.2. цього договору . Згідно цього договору, позивач надає відповідачу замовлені останнім телекомунікативні послуги в обсягах, замовлених відповідачем з технічними характеристиками та на умовах, які викладені у відповідних додатках до цього договору. Із додатків до договору №1/ЛУ видно, що позивач надає послуги доступу до мережі Інтернет на швидкості доступу 30 Мбіт/с за ціною 7200 грн. в місяць. У подальшому, за квітень-травень 2012р. швидкість доступу збільшено до 50 Мбіт/с, а вартість послуги - до 10080 грн. Збільшення якості послуги сторони оформили Додатком №Б2/1№20ЛУ від 25.04.2012р., згідно з яким загальна вартість організації технічної можливості надання послуги з доступу до Інтернет становить 120 грн.
Надалі, 02.07.2012р. сторонами спору було додаткову укладено Додаток №А1/3 та Б1/3, згідно з чим швидкість доступу до Інтернету збільшено 80 Мбіт/с за ціною послуги 12288 грн. До вказаної суми відповідач зобов'язався вчинити платіж у сумі 60 грн. в якості плати за обслугов3вання обладнання та 60 грн. - плати за надання місця під розміщення ОDF. Отже, згідно додатку №Б1/3 від 08.10.загальна вартість організації технічної можливості надання послуги доступу до Інтернет склала 35797,20 грн., а загальний щомісячний платіж - узгоджено на рівні 12408 грн. з яких 12288 грн. - плата за надання послуги до мережі Інтернет, 60 грн. - плата за обслуговування обладнання та 60 грн. - плата за розміщення ODF.
Відповідно до умов п.2 додатку Б1/3№49Лу від 02.07.2012р., різниця між загальною вартістю організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет і установчою платою становить суму 35677,20 грн.
П.4 цього ж додатку встановлено, що строк окупності організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет становить 12 місяців з дати підписання Акту надання послуги, тобто з 08.10.2012р. - дати підпитання Додатку В1/3. Таким чином, різниця у сумі 35677,20 грн. була включена у складову місячних платежів, що становлять суму 12408 грн. і становить суму 2973,10 грн. Часткові платежі різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет і установчою платою повинні сплачуватись з 08.10.2012р. а закінчується - 08.10.2013р.
Разом з тим, 23.01.2013р. сторонами спору окремо було укладено доповнення до договору №1/ЛУ від 01.01.2012р. у вигляді Додатку №Б1/4№5/ЛУ, згідно з п.4 якого, строк окупності організації технічної можливості надання послуг доступу до мережі Інтернет становить 12 місяців з дати підписання Акту зміни умов надання послуг.
Такий акт було підписано сторонами 14.03.2013р. Згідно з цим Актом, попередній додаток №В1/3 67/ЛУ від 08.10.2012р., що є додатком до договору від 01.01.2012р. №1/ЛУ втрачає свою чинність (п.1.1. Акту), а сторони на дату підписання цього акту не мають претензій один до одного.
Зважаючи на таке, посилання відповідача на умови п.2 додатку Б1/3№49Лу від 02.07.2012р. де міститься механізм відшкодування різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет і установчою платою, є некоректним і спростовується наступними додатками.
Підписавши акт модифікації послуги та додаток №Б1/4№Б/ЛУ, відповідач змінив свої попередні зобов'язання на нові, згідно з якими строк окупності організації технічної можливості надання послуг доступу до мережі Інтернет становить 12 місяців, починаючи з 14.03.2013р.
Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.
У спірній ситуації, відповідачем, з огляду на положення ст.651 ЦК України, було застосовано передбачене п.7.3. та п.7.4. договору №1/ЛУ право одностороннього розірвання договору.
Таким чином, суд констатує, що, звернувшись 29.05.2013р. до позивача із заявою про розірвання договору, відповідач, в порядку п.7.3. та п. 7.4. договору №1/ЛУ та у відповідності до ст.ст.651, 653 ЦК України, у односторонньому порядку припинив дію договору №1/ЛУ від 01.01.2012р. з 29.06.2013р.
Поряд з цим, до п.7.3. договору №1/ЛУ від 01.01.2012р., передбачено обов'язок відповідача, який скористався своїм правом відмовитись від договору до сплину обумовленого договором строку окупності організації технічної можливості надання послуги доступу до мережі Інтернет, виплатити позивачу різницю між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та сумою фактично сплаченої установчої плати.
Як вбачається із Додатку №Б1/4№ 5/ЛУ, узгоджена різниця між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою становить 35677,20 грн., Відповідно до цього ж додатку, щомісячна плата за надання доступу до мережі Інтернет, яку повинен сплачувати відповідач становить 14400 грн., починаючи з 14.03.2013р. (Акт модифікації послуги доступу до Інтернет). До цієї суми вартості послуг за один місяць (14400 грн.), відповідно до умов договору, включено суму 2973,10 грн., яка є 1/12 частиною узгодженої вартості різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою (35677,20грн.:12=2973,10 грн.) Окрім того, відповідач зобов'язався сплачувати 60 грн. в місяць за обслуговування обладнання та 60 грн. в місяць за надання місця під розміщення ОDF.
Додатком до свого відзиву відповідач надав суду платіжні квитанції за період з 1.04.2013р.(оплата рахунку №16-7327005 від 30.04.2013р.) по 31.05.2013р. (оплата рахунку №17-8821230 від 31.05.2013р.) якими підтверджується факт виплати позивачу у повному обсязі щомісячної плати за надання доступу до мережі Інтернет, плату за обслуговування обладнання та плату за надання місця під розміщення ОDF. Отже, у складі абонентної плати, яку сплатив відповідач за послуги зв'язку Інтернет протягом 01.04.2013р.- 31.05.2013р., ним було сплачено частину установленої вартості різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою у сумі 5964,20 грн. (1/12частина 2973,10грн.х2 платежі = 5964,20 грн.)
За таких обставин, зважаючи на те, що термін дії договору 1/ЛУ від 01.01.2012р. припинено 29.06.2013р. (що додатково підтверджено фактом надання послуг іншим оператором згідно договору №1306 від 01.06.2013р.), розмір заборгованості відповідача по оплаті різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою станом на 29.06.2013р. становить 29783 грн.
Далі, позивачем стверджується, що у відповідь на претензію погасити борг, відповідач, квитанцією №10SJ41603 від 14.05.2014р., сплатив позивачу 16248,40 грн. заборгованість по оплаті за зв'язок. За таких обставин, розмір боргу по оплаті вартості різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою, становить суму 13482,60 грн., який і підлягає стягненню з відповідача.
В частині вимоги про стягнення 13439,99 грн. заборгованості за послуги доступу до мережі Інтернет (абонентна плата) та 112,01 грн. щомісячної плати за технічне обслуговування обладнання, суд констатує наступне.
Судовим розглядом справи встановлено, що абонентна плата та послуги з обслуговування обладнання відповідачем оплачено повністю по 31.05.2013р. Тому, зважаючи на те, що відповідно до п.7.3. та п.7.4. договору, правовідносини із позивачем, що побудовані на договору №1/ЛУ від 01.01.2012р. припинено 29.06.2013р. а послуги оплачені по 31.05.2013р., заборгованість відповідача становить суму 11546,90 грн.(за мінусом 1/12 різниці) та 60 грн. щомісячної плати за технічне обслуговування обладнання.
Таким чином, на підставі вище приведеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 25089,50 грн. з яких сума 13482,60 грн. - борг по оплаті вартості різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою, 11546,90 грн. - борг по абонентній платі за період з 31.05.2013р. по 29.06.2013р., а сума 60 грн. - борг по оплаті щомісячної плати за обслуговування обладнання за період з 31.05.2013р.
Досліджуючи обставини справи та вирішуючи означений спір по суті, судом зроблено висновки про борг відповідача за наявними у справі матеріалами, та з огляду на необґрунтоване невиконання позивачем вимог суду про надання обґрунтованого та документально підтвердженого розрахунку суми позову(ухвала суду від 08.07.2014р.).
Аргументи учасників спору, що стосуються технічних характеристик обладнання, яке використувувалось сторонами спору при наданні послуг доступу до мережі Інтернет, судом визнаються непроможними через відсутність будь-яких доказів у справі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44-49, ст.ст. 82-85, 87 ГПК України,
Суд вирішив:
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Київстар» (м.Київ, проспект Червонозоряний, 51 код 21673832) суму 25089,50 грн. з яких сума 13482,60 грн. - борг по оплаті вартості різниці між загальною вартістю організації технічної можливості надання обумовлених послуг та установчою платою, 11546,90 грн. - борг по абонентній платі за період з 31.05.2013р. по 29.06.2013р., а сума 60 грн. - борг по оплаті щомісячної плати за обслуговування обладнання за період з 31.05.2013р. а також суму 1827 грн. витрат на оплату судового сбору.
3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити.
Повний текст складено та підписано 05.08.2014р.
Суддя Йосипчук О.С.