Справа: № 2а-11612/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
05 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: судді Федотова І.В.,
суддів: Оксененка О.М. та Безименної Н.В,
при секретарі Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» (далі - позивач, СП ТОВ «КЕРШЕР») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0003244120.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, СП ТОВ «КЕРШЕР» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.
Відповідачем було проведено фактичну перевірку за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), господарської одиниці АЗС магазин з кофітерієм, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 5-А, суб'єкта господарської діяльності СП ТОВ «КЕРШЕР», за результатами якої складено акт від 28.01.2011 року №0153/26/59/23/25196004.
Згідно з висновками вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення СП ТОВ «КЕРШЕР» приписів податкового законодавства, а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, незабезпечення використання режиму попереднього програмування найменування товару, незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження на підставі фіскальних звітних чеків в КОРО, порушення порядку ведення обліку товарів, встановленого законодавством, за місцем реалізації за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 5-А, а саме: на АЗС відсутній другий примірник змінного звіту АЗС за формою №17-НП (порушення встановлено порядку ведення обліку) на загальну суму 339 436,10 грн., а також на момент перевірки були відсутні накладні та товарно-транспортні накладні.
На підставі акту від 28.01.2011 року №0153/26/59/23/25196004 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 року №0001352305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 679 638,20 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному досудовому порядку шляхом подачі скарги до Державної податкової адміністрації у місті Києві.
За результатами розгляду зазначеної скарги Державною податковою адміністрацією в місті Києві прийнято рішення від 26.04.2011 року №4386/10/25-214, яким скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 року №0001352305 та прийнято нове від 15.07.2011 року №00032444120, яким до СП ТОВ «КЕРШЕР» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72 149,32 грн., у тому числі: 1,00 грн. - за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО, 85,00 грн. - за незабезпечення використання режиму попереднього програмування найменування товару, 680 грн. - за незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, 71 383,32 грн. - за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку.
Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Положення №88), Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 року №614 (далі - Положення №614), Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція).
Так, у ст.2 Закону №265/95-ВР зазначено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Відповідно до п.п.9,11,12,13 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно зі ст.6 Закону №265/95-ВР, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п.1,4,6 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах : у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 1 гривня
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Ст.20 Закону №265/95-ВР регламентовано, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч.2 ст.3 Закону №996-XIV закріплено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідно до п.6.2 Положення №88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Згідно з пп.10.2.10 п.10.2 Інструкції, на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП.
Пп.10.3.1 п.10.3 та пп.10.4.1, 10.4.3 п.10.4 Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
У п.п.16.1 та 16.2 Інструкції визначено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
П.3.2 Положення №614 встановлено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, як найменування товару (послуги).
Отже, з викладених правових норм вбачається, що суб'єкти господарювання, які використовують у своїй господарській діяльності РРО, зобов'язані: 1) забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО; 2) здійснювати попереднє програмування РРО таким чином, щоб у чеку відображалась точна назва товару, яка надає можливість однозначно його ідентифікувати; 3) щоденно друкувати фіскальні звітні чеки, зокрема, Z-звіти та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Крім того, законодавством також регламентовано особливості ведення обліку товарів, які реалізуються на АЗС, а саме: необхідність наявності змінного звіту АЗС за формою №17-НП (його другого примірника) або ТТН на товар, який надійшов протягом зміни та невключений у такий звіт.
Таким чином, оскільки на момент проведення відповідачем перевірки АЗС СП ТОВ «КЕРШЕР» сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, тобто на АЗС, була відмінною від зазначеної у денному звіті РРО, у чеку від 28.01.2011 року №1086860 не було вказано однозначного найменування товару, а зазначено лише фірму товаровиробника, фіскальний чек від 04.07.2010 року №1299 був роздрукований лише 05.07.2010 року, не було забезпечено зберігання Z-звіту за 06.11.2010 року, а також був відсутній як змінний звіт АЗС форми №17-НП або його примірник, так і відповідні ТТН, то судова колегія вважає правомірним застосування відповідачем до СП ТОВ «КЕРШЕР» штрафних санкцій у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.17 та 20 Закону №265/95-ВР.
Доводи апелянта стосовно того, що АЗС, на якій проводилась перевірка, не має статусу відокремленого структурного підрозділу, а отже, на думку позивача, не зобов'язана вести окремий бухгалтерський облік своїх господарських операцій, судова колегія вважає необґрунтованими і такими, що суперечать приписам чинного законодавства, зокрема Інструкції та нормам Закону №265/95-ВР, з яких вбачається, що суб'єктами господарювання має забезпечуватися ведення обліку товарів, які реалізуються на АЗС, шляхом зберігання других примірників змінних звітів або ТТН та дотримання правил використання РРО на кожному торгівельному пункті.
Більше того, колегія суддів зазначає, що навіть під час здійснення позивачем адміністративного досудового оскарження первісного податкового повідомлення-рішення, винесеного відповідачем за результатами перевірки даної АЗС СП ТОВ «КЕРШЕР», скаржником було надано податковим органам первинну документацію, яка лише частково підтверджувала дотримання товариством законодавчих приписів щодо оприбуткування та обліку продукції, яка реалізується на цій АЗС, що й стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0003244120.
Жодних інших доводів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, позивачем в апеляційній скарзі не наведено.
Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову і приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст.159 КАС України.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КЕРШЕР» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2014 року.
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Оксененко О.М.