Справа: № 2а/371/22/13 Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
06 серпня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області, третя особа, управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Київської області, третя особа, управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2012 року.
Миронівський районний суд Київської області своєю постановою від 19 квітня 2013 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, пенсійний фонд подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миронівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року з наступними змінами, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно частини 3 статті 75 Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Із постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2012 року вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1017/7825/11 від 16.11.2011 року, виданого Миронівським районним судом Київської області закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» згідно листа УПФУ у Миронівському районі № 190/03 від 20.10.2011 року про те, що перерахунок зроблено, виплата буде здійснена при надходженні коштів.
Виходячи з приписів статей 49,75 Закону суд вважає, що відповідач неправомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду в повному обсязі не виконано, даних про неможливість його виконання відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 статті 50 Закону - завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 51 Закону встановлено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що у разі невідновлення виконавчого провадження, право позивачки на стягнення за виконавчим листом буде порушено, і його неможливо буде відновити, оскільки повторного звернення з цим самим виконавчим документом, при закінченому виконавчому проваджені по примусовому стягненню за виконавчим написом, Закон не передбачає. Тому таке виконавче провадження можливо буде тільки відновити.
Таким чином, для надання позивачці можливості відновити та реалізувати своє право на примусове стягнення за виконавчим документом, постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Строк звернення до суду позивачкою не був пропущений, оскільки копія постанови про закінчення виконавчого провадження їй не була направлена, а про порушене право вона дізналась з дня отримання інформації про виконавче провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень 20.03.2013 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.